Сaptured.org.ua — таку назву отримав вебсайт про українських військовополонених і цивільних, незаконно утримуваних у Росії. Його створено Благодійним фондом «Принцип Надії» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір». Адміністрування ресурсу здійснює ІСАР «Єднання» в рамках проекту «Сильне громадянське суспільство України – рушійна сила реформ та демократії», що фінансується Норвегією та Швецією.
На Сaptured.org.ua зібрані історії військовополонених та цивільних осіб, незаконно утримуваних у російському полоні, а також тематичні аналітичні звіти, які публікувалися в різний час та в різних джерелах.
Співкоординатором БФ «Принцип надії» є Максим Буткевич – журналіст і правозахисник, який після початку повномасштабного вторгнення долучився до лав Сил оборони, потрапив у російський полон, а в 2024 році був повернутий до України.
«Мене запитували, що найбільше допомагає триматися в полоні, що найважливіше знати і пам’ятати? І мій висновок був такий, що найважливіше знати, що про тебе пам’ятають, що про тебе не забули, що про тебе говорять і борються за твоє визволення. Це було однією з причин, чому після звільнення ми з колегами розробили символіку солідарності з українськими військовополоненими і цивільними в російській неволі», – сказав він на презентації сайту в Українському кризовому медіа-центрі.
Буткевича тішило, що в Україні існує медійна увага до долі полонених. Цікавляться цією темою, хоч і точково, іноземні журналісти. Проте немає якогось одного ресурсу, куди можна було би зайти і дізнатися, яка ситуація зараз з тими, хто перебуває в російському полоні, які їхні історії, що це за люти, як вони потрапили до полону, як з ними поводяться.
«Після звільнення я дуже багато часу провів в міжнародних поїздках. І під час міжнародних зустрічей або публічних подій, неодноразово, коли ми говорили про полонених, з’являлося відчуття, або був навіть прямий запит: а дайте нам, будь ласка, ресурс, куди ми можемо зайти і дізнатися більше про це. І так виникла ідея створити такий ресурс, враховуючи особливості. Тобто, щоб там була як аналітика, так і індивідуальні історії, – продовжив правозахисник.
За його словами, за кордоном можна зустріти нерозуміння того, хто такі українські військовополонені і цивільні в неволі. Дуже часто мова йде про те, що це військовополонені, тому що вони професійні військові. Вони вбрали цей шлях, і це один з ризиків потрапляння в полон. Тобто це ризик професійного військовослужбовця, забуваючи той факт, що більшість теперішніх українських військових – це вчорашні цивільні. Це люди, які не планували бути військовими, вони ними стали, щоби захистити свою країну, щоби захистити своїх рідних. І вони знову стануть цивільними після того, як закінчиться війна. І щодо цих людей застосовувати оцінки, які застосовуються до професійних кадрових військових не зовсім коректно.
Аби це виправити, організатори проєкту вирішили зробити сайт Сaptured.org.ua тримовним, щоб ним могли користуватися не лише в Україні, а й за кордоном.
«Звісно, можна піти в пошукову систему, однак, краще, коли є один ресурс, на який можна зайти і дізнатися більше по різних напрямках, по різних категоріях людей, які отримуються в неволі», – відмітив Максим Буткевич.