Мережа захисту національних інтересів «АНТС» – громадська організація, яка ставить собі на мету сформувати бачення України в 2030 році та допомогти новому поколінню українських політиків реалізувати його, повністю підготуватися до членства в НАТО та ЄС до 2029 року та поділитися цим досвідом на регіональному рівні. Цьому в повній мірі відповідав прес сніданок «Як виграти інформаційну війну і не програти державу: роль ЗМІ у формуванні суспільного порядку денного», організований в Українському кризовому медіа-центрі. Під час заходу провідні експерти та представники медіа обговорили, як медіа формують порядок денний, а також ключові аспекти формування національної ідентичності та зміцнення держави через ефективну роботу ЗМІ.
Звертаючись до журналістів з різних регіонів країни, народний депутат України 9-го скликання, голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин зазначив, що потрібно і далі переконувати світ у підтримці України в її планах зірвати цілі Путіна.
«Він чітко артикулює, що його ціль – знищити Україну, але якщо почитати це прямо – це знищити будь-який західний світ, показати всьому нашому регіону і найближчим регіонам, що якщо ви обираєте демократію і самоврядність, вас Росія знищить. А Захід, оскільки боїться війни, буде просто стояти поруч і висловлювати стурбованість. Тому наше ключове завдання всіх разом, і тут я не можу недооцінити журналістів, бо знову ж таки громадські активісти і журналісти набагато більший рівень довіри мають як в суспільстві так і за кордоном, переконати в тому, що єдиний шанс – це перемога України, скільки би вона не коштувала Заходу. І краще незручності зараз, які ви переживаєте один раз, ніж постійний відступ від демократичних кордонів, які ми після Придністров’я, Абхазії, Осетії, Білорусі», – наголосив Ярослав Юрчишин.
Виконавча директорка Інституту масової інформації (ІМІ) Оксана Романюк звернула увагу на декілька основних трансформаційних трендів журналістики.
«Перший – це ріст уваги до гіперлокальної інформації, за рахунок чого розвиваються, на жаль, telegram-канали, тому що вони більш оперативні, ніж медіа і готують більш короткі повідомлення», – відзначила експертка.
При цьому вона нагадала, що першочергова функція медіа – здійснення громадського контролю.
«Зараз у нас, по суті, все відбувається для того, щоб витіснити медіа з цієї функції. Були прийняті зміні до законодавства, які дозволили місцевим обласним радам припиняти онлайн-трансляцію своїх засідань. Ми нещодавно добилися того, щоб в міській раді Кропивницького скасували це рішення на основі нашого звернення, яке було підписано там редакторами місцевих медіа. Зберіться, якщо у вас заблоковані онлайн-трансляції, збирайте свої громади журналістів, робіть звернення. Якщо ви не будете здійснювати громадського контролю, найближчим часом вас витіснить Telegram», – попередила Оксана Романюк.
Критику комунікаційної політики уряду висловила блогерка та журналістка “Цензор” Марина Данилюк-Єрмолаєва. В якості прикладу вони використала скандальний кейс з просування російського документального фільму в Канаді.
«Де тут комунікація нашої держави? – запитала вона. – Незалучення українських журналістів, української спільноти призвело до дуже поганих наслідків. Фільм «Русские на войне» – це пропагандистська агітка, яка по суті виправдовує геноцид українців і показує «русских мальчиків» хорошими окупантами, котрі не мали вибору, просто хотіли заробити на життя і відповідно пішли вбивати українців.
Зі слів блогерки, тригер цієї ситуації у тому, що Канада – країна з величезною часткою людей українського походження, і по суті канадійці українського походження сплачували податки, які пішли на фінансування пропагандистського кіно, що буде виправдовувати геноцид проти українців.
«Комунікація з боку українського посольства була вкрай провалена, – констатувала Марина Данилюк-Єрмолаєва. – Ті люди, які в ньому працюють, не моніторять, що там відбувається, які гранти виграються, як російська пропаганда через треті країни намагається протягнути свою повістку».
Під час роботи в парламенті Ганні Гопко вдалось сприяти забороні в Україні мереж ВКонтакті та Одноклассники. Сьогодні голова правління Мережі “АНТС” вважає необхідним зайняти жорстку позицію відносно Телеграму.
«Пам’ятаю, який вереск був в Аmnesty international і в багатьох інших міжнародних організацій, які плутали питання національної безпеки, і говорили, що ми тут обмежуємо свободу слова. Щось схоже ми нещодавно бачили, коли Верховна Рада обмежувала діяльність московської агентурної мережі під приводом церкви. Теж багато хто говорив, що ми порушуємо релігійну свободу, не розуміючи, що це частина військової машини. Тому я вважаю що Україна якраз і має задавати тут тренди, адже всі інші держави і члени НАТО і ЄС не мають зараз геноциду», – сказала вона.
Головний редактор “Детектор Медіа” Наталія Лігачова у своєму виступі зробили ключові акценти на завданнях, які стоять перед регіональними журналістами.
Звісно, що головне питання сьогодні – це виживання, однак, попри все, треба втримувати вірність стандартам журналістики, щоб це була інформація, якій можуть довіряти мешканці тих територій, де виходять регіональні медіа, а з іншого боку, щоб цим медіа довіряли ті ж західні донори.
«Ще одне завдання медіа полягає в тому, щоб завести в таку ж систему і бізнес. Ми розуміємо, що зараз дуже погано з рекламою, особливо на Лівобережній Україні, але все ж таки є якісь рекламодавці, які хочуть давати рекламу в медіа, і для них теж важливо доносити, що щоб вони давали рекламу не в «Труху», умовно кажучи, а якісним медіа, – підкреслила Наталія Лігачова. – Третя позиція – конкуренція з соцмережами, і це дуже великий виклик, бо ми знаємо, що все більше і більше людей зараз вважають, що головним джерелом інформацію є соціальні мережі. І це велика небезпека, оскільки ми знаємо, що там інформація не фільтрується і не верифікується. Особливо в Телеграмі. Це дуже велике поле поширення дезінформації, політичного бруду і просто хейту політичних опонентів, бізнес-опонентів, громадських діячів. Мені здається, що якраз регіональні медіа можуть бути тут перепоною. В з іншого боку, нести якийсь просвітницький елемент в своїй діяльності, пояснювати людям, чому можна довіряти, а чому не можна».
