В Україні видобувна галузь залишається домінуючим джерелом екологічної деструкції, відповідаючи за 93% промислових відходів, 54% викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, 49% національних викидів діоксиду вуглецю та понад 50% скидів зворотних вод. Такі дані були представлені в ході експертного обговорення теми в Українському кризовому медіа-центрі.
Учасники заходу висловили занепокоєння з приводу того, що сучасна модель регулювання видобувного сектору є вичерпаною, оскільки вона не забезпечує превентивності екологічної політики. Головною системною вадою є здійснення оцінки впливу на довкілля (ОВД) вже після надання інвестору права на користування надрами. Така послідовність позбавляє державу інструментів екологічного фільтра на етапі планування, що призводить до ігнорування ризиків для водних об’єктів, населених пунктів та заповідних зон до моменту прийняття незворотних економічних рішень. Як наслідок, виникають тривалі соціальні конфлікти між видобувними підприємствами та місцевими громадами, а екологічні обмеження стають для бізнесу непередбачуваними бар’єрами.
Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Олександр Краснолуцький зазначив, що видобувна сфера є важливою економічною галуззю, але має значний вплив на наше довкілля. Тож треба реформувати цю сферу, зокрема приймати закон про відходи видобувної промисловості, запроваджувати та удосконалювати систему моніторингу скидів у водні обʼєкти, регулювати питання забруднення атмосферного повітря та шукати рішення щодо відходів, які утворює галузь.
Начальник Управління природних ресурсів та надрокористування відомства Юлія Радченко наголосила на важливості того, аби інтеграція України в економічні ланцюги постачання критичної сировини була не тільки економічним крок, але й екологічно відповідальним: «Минулоріч вперше був відкритий ринок стратегічної критичної сировини, затверджені переліки родовищ корисних копалин стратегічного та критичного значення та ін. І це й потужний економічний потенціал також для нас виклик збереження довкіллєвого фактору. Ми активно працюємо над цим: цифровізуємо сферу надрокористування. Водночас залишається питання виявлення екоризиків до проведення аукціонів. Оскільки ОВД є індивідуальною процедурою, тому ми працюємо над пошуком рішення варіантів оцінки», – додала вона.
Питання прозорості компаній галузі підняв т.в.о. Голови Національного секретаріату Ініціативи щодо забезпечення прозорості видобувних галузей Віталій Филенко. За його словами, наразі звітувати мають всі підприємства галузі: які мають дозволи на видобуток, а також Угоди про розподіл продукції та договорів про спільну діяльність. Однак через обмеження воєнного часу за неподання або невчасне такого звіту не застосовуються санкції.
«Якщо ми повернемо “обовʼязковість подання”, то це стимулюватиме бізнес звітуватися активніше», – переконаний Віталій Филенко.
В Аналітичному огляді “Вплив видобувної галузі України (підприємств ІПВГ) на довкілля України у 2020–2024 роках”, який підготовлено ГО “SaveDnipro” за інформаційної підтримки ESG SaveEcoBot, пропонується впровадити комплексну реформу управління надрами, яка включатиме заходи із впровадження превентивного скринінгу, інтеграцію екологічних умов у регуляторну базу та технологічну модернізацію з перенесенням екологічної експертизи на ранній етап планування. Це, на думку авторів дослідження, сприятиме трансформації галузі до стандартів європейської інтеграції (зокрема в контексті вимог CBAM та ESG-стандартів).