Унікальна Електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ), яка забезпечує увесь електронний документообіг та обмін даними в медичній галузі України, незабаром може зупинитися через відсутність коштів на її функціонування та розвиток. МОЗ виділив на роботу цієї ситеми у 12 разів менше коштів, ніж потрібно. Більш того, протягом кількох місяців МОЗ не реагує на звернення від Національної служби здоров’я України (НСЗУ) щодо необхідності достатнього фінансування.
Про це представники НСЗУ заявили під час брифінгу у Прес-центрі Українського кризового медіа-центру.
“ЕСОЗ є невід’ємною складовою трансформації системи охорони здоров’я та фундаментом змін, які відбуваються в медицині”, – наголосила заступниця голови НСЗУ Наталія Рябцева.
Вона нагадала, що зміни на первинній ланці розпочались з вільного вибору нашими громадянами свого лікаря, шляхом подання і укладання з ним електронної декларації.
“На сьогодні ми маємо 30,2 млн електронних декларацій в системі. Завдяки ЕСОЗ ми чітко знаємо, скільки пацієнтів обслуговує кожен лікар первинки, кожна амбулаторія чи лікар-ФОП. І завдяки цьому ми маємо можливість справедливо розподіляти бюджетні кошти – відповідно до кількості пацієнтів, яким надається допомога в конкретному закладі. Окрім того, пацієнти отримали додатковий зручний сервіс – можливість записатись до лікаря онлайн”, – розповіла Наталія Рябцева.
За її словами, як показало життя – така оперативність надзвичайно важлива в разі виникнення критичних ситуацій в системі охорони здоров’я. Наприклад, таких як епідемія COVID-19, коли НСЗУ всього за 4 робочі дні уклала договори з Центрами екстреної меддопомоги на надання допомоги пацієнтам з коронавірусом і здійснила екстренці перші виплати.
“Окрім того, в квітні минулого року було запроваджено такий інструмент, як електронний рецепт, для тих ліків, які пацієнти з хронічними захворюваннями отримують в межах урядової програми «Доступні ліки». Завдяки цьому, всі процеси, пов’язані з роботою програми, стали максимально прозорими. Аптечні заклади уклали прямі договори з НСЗУ і вчасно отримують кошти за відпущені ліки. Жодних затримок чи збоїв у відшкодуванні вартості ліків, отриманих пацієнтом за цією програмою, аптекам, які були до цього, тепер не існує”, – запевнила заступниця голови НСЗУ.
Також Наталія Рябцева додала, що запровадження е-рецепту вирішило проблему географічної прив’язки до місця офіційної реєстрації людини. Відтепер, отримати ліки можна в будь-якій зручній для вас аптеці, незалежно від того, де вони були виписані чи яка ваша офіційна прописка.
“Завдяки е-рецепту ми чітко знаємо, який пацієнт, які ліки отримує, чи регулярно їх приймає. А це – важливий крок до того, щоб знизити захворюваність, а також передчасну смертність наших громадян. А головне – ми можемо чітко розподіляти державні кошти та планувати фінансування програми на наступний рік. На сьогодні активними користувачами програми «Доступні ліки» є понад 2 млн пацієнтів”, – розповіла заступниця голови НСЗУ.
Наталія Рябцева також розповіла, що з квітня цього року НСЗУ запустила базовий функціонал «Електронної медичної картки пацієнта», до якої входять електронні декларація, рецепт, медичні записи та направлення. Тепер в НСЗУ мають достовірні дані щодо того, скільки пацієнтів, з якими діагнозами, в яких медзакладах лікуються, і як довго вони там лікувалися. Які справжні витрати кожного закладу на надання медичної допомоги. А також, в які лікарні пацієнти звертаються охоче, а які оминають.
За її словами, також дуже показовим є функціонал, розроблений спеціалістами щодо надання допомоги пацієнтам з COVID-19. Завдяки йому є можливість відслідковувати повністю шлях пацієнта на всіх рівнях меддопомоги, починаючи від звернення пацієнта до свого лікаря.
“ЕСОЗ є ключовим інструментом для НСЗУ як стратегічного закупівельника медичних послуг. Завдяки електронним даним ми можемо ухвалювати управлінські рішення, спрямовуючи бюджетні кошти туди, де вони найбільш потрібні.
Досвід України в запровадженні ЕСОЗ є унікальним. Адже ми фактично запустили електронну медичну картку пацієнта лише за два роки. І ми зробили це на території всієї країни. В той час як, наприклад, в Німеччині поки що зробили це лише в окремих регіонах, і лише з 2022 року планують поширити на всю країну, в Британії цю систему впроваджують з 2002 року, а в Польщі – процес було розпочато у 2005 і досі триває. Тобто іншим країнам на це знадобилось понад 10 років. Нам, повторюсь – лише 2 роки”, – резюмувала спікерка.
Директор Департаменту розвитку електронної системи охорони здоров’я НСЗУ Дмитро Черниш також наголосив, що ЕСОЗ тримає всі складові трансформації системи охорони здоров’я, як міцний каркас. Вона супроводжує та фіксує кожен крок у всіх користувачів системи, і є основним інструментом збору та збереження великих масивів даних.
“Зараз система працює зі значними затримками в обробці інформації. Так сталося через те, що навантаження на неї зросло в десятки разів. У ній зараз містяться дані про 30 мільйонів пацієнтів, реєстри, що містять 5380 медзакладів та близько 300 тис. медпрацівників та спеціалістів. Щодня в системі створюються понад 650 тис. медзаписів. із них понад 110 тис. електронних направлень та 50 тис. електронних рецептів. Щогодини до центральної бази даних надходить 2,5 млн запитів – 700 щосекунди. Щоб оперативно опрацьовувати такий обсяг даних система повинна мати відповіднгий ресурс датацентрів із необхідними обчислювальними потужностями. Зараз їх критично не вистачає”, – розповів Дмитро Черниш.
За його словами, така ситуація сталася через брак фінансування, який спричинений іншим фактором – небажанням деяких учасників, задіяних в забезпеченні стабільної роботи ЕСОЗ, виконувати свої повноваження.
Він зазначив, що за фінансування ЕСОЗ відповідальне Міністерство охорони здоров’я (МОЗ).
“Фінансування, яке потрібне на розвиток та безперебійну роботу ЕСОЗ складає 104,2 млн грн. Із них – 50,3 млн на розробку нового функціоналу, 25,1 млн – на адміністрування системи, 28,8 млн – на фінансування датацентру, який відповідає за обробку даних. Ця сума була спрогнозована та подана НСЗУ в складі бюджетного запиту на 2020 рік ще у вересні 2019 року. Однак МОЗ погодив лише 9 млн зі 104-х. Це майже в 12 разів менше, ніж потрібно для розвитку, адміністрування та належної роботи системи. Це лише третина від того, що потрібно для закупівлі обчислювальних потужностей дата-центрів для ЕСОЗ. Усе це призвело до значних технічних затримок в роботі системи. Просто не вистачає ресурсів, щоб швидко обробляти інформацію”, – повідомив Директор Департаменту розвитку електронної системи охорони здоров’я НСЗУ.
Він наголосив, що мова йде про фінансову безпеку ЕСОЗ, як об’єкту критичної інфраструктури.
За його словами, в умовах критичного недофінансування, в НСЗУ намагалися максимально ефективно використати ті кошти, які вдалося отримати. Але без подальшого фінансування та додаткових обчислювальних потужностей електронна система просто зупиниться.
“НСЗУ неоднарозово зверталося до МОЗ. Загалом, починаючи з травня, відправили 6 листів в МОЗ. А також листи до Мінфіну та Кабміну з проханням погодити необхідне фінансування. На листи, адресовані до МОЗ відповідей ми не отримали”, – констатував Дмитро Черниш.
Він запевнив, що увесь цей час НСЗУ разом з ДП “Електронне здоров’я” регулярно проводили заходи з оптимізації технічних процесів і робили все можливе, щоб система працювала з найменшими складнощами для користувачів.
“Учора ми відключили тестовий майданчик ЕСОЗ і всі його ресурси передані на обслуговування продуктивного середовища. Це надзвичайна міра, яка полегшить роботу користувачам, але яка вплине на роботу з розвитку ЕСОЗ. Наразі під загрозою впровадження електронного кабінету пацієнта, Е-малятка та електронних лікарняних. Зазначені дії тичасово вирівняли роботу системи. Але це тільки тимчасове рішення. Лікарі стикаються зі значними складнощами при внесенні даних, а пацієнти змушені чекати, і не можуть вчасно отримувати необхідні їм медпослуги та ліки. Проблему можна вирішити єдиним шляхом – включенням в роботу всіх зацікавлених учасників та виділення достатнього обсягу коштів. НСЗУ, на жаль, не наділена такими повноваженнями. Час йде, кількість даних збільшується. Якщо нічого не робити – система не витримає навантаження”, – запевнив Директор Департаменту розвитку електронної системи охорони здоров’я НСЗУ.
За його словами, саме від МОЗ залежить, чи зможемо ми, як країна, втримати вже досягнутий надзвичайно високий технічний рівень у реформуванні медичної галузі – галузі від роботи якої залежить життя та здоров’я мільйонів українців.
