За даними Державної агенції з розвитку мистецтв, в Україні налічується майже 33 тисячі закладів культури. З них 16,5 тисяч – бібліотеки. Це сотні тисяч людей, які мешкають у різних регіонах. Частина з них втратила житло і постійне місце роботи та релокувалася в інші регіони України. Частина фахівців виїхала за кордон. Але не тільки це спричинило кадрову кризу в галузі. Багато хто називає цей стан критичним. Серед них Галина Григоренко, незалежна експертка в сфері культури, співзасновниця і генеральна продюсерка Open Opera Ukraine, директорка з розвитку Kyiv Baroque Fest, членкиня КДК.
«Сьогодні це найнижча оплачувана сфера. Зарплата відрізняється від середньої по економіці десь на 30%. Це означає, що в цю сферу не будуть йти висококваліфіковані працівники, оскільки вони шукатимуть місця, де можна отримати гідну оплату праці», – пояснила експертка під час брифінгу, організованому мережею ANTS.
Ще однією проблемою вона назвала встановлення обмежень для закладів культури у пошуку додаткових джерел фінансування. Більша частина закладів культури знаходиться на утриманні місцевих органів самоврядування і це означає, що громада вирішує, як вона підтримує чи не підтримує той заклад культури, який знаходиться на її території.
«Якщо дивитися на великі здобутки, які часто бачимо в соціальних мережах або чим ми пишаємося в національних медіа, то це здебільшого здобутки великих інституцій національного масштабу в великих містах. А що відбувається у маленьких громадах? Не працює бібліотека, не працює клуб, маленький музей зачинений, у фахівців немає мотивації залишатись, оскільки немає попиту на ті культурні послуги, які вона надають», – так описала ситуацію Галина Григоренко.
Окреме занепокоєння викликає стан мережі бібліотек. Зі слів заступниці генерального директора Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, президентки ВГО «Українська бібліотечна асоціація» Оксани Бруй, професія старіє на очах – молоді не йде працювати у бібліотечні заклади. Тих, хто у віці до 35 років, лише 9,3 %.
«Станом на кінець 2025 року майже 30% працівників бібліотек – це люди старше 60 років. У 2023 році цей показник складав 23,7%. Скоро бібліотеки зникнуть не тому, що їх буде закривати влада, чи не виділятимуть гроші на утримання, а тому що не буде кому працювати. Насправді це величезна проблема. А молоді до 35 років лише 9,3%. Люди шукають іншу роботу, адже на касі у магазині вони отримують в 3-4 рази більше», – визнала Оксана Бруй.
Низький рівень заробітної плати – лише одна сторона проблеми. Бібліотеки загалом страждають від недофінансування. З 2019 року Національна бібліотека Ярослава Мудрого не отримує жодної гривні на придбання книжок, оновлення техніки, утримання будівель – культурної спадщини, яка знаходиться в аварійному стані.
Якими можуть бути шляхи виходу з цієї кризи? Починається активний бюджетний рік, і через це Галина Григоренко звернулась до керівництва громад з проханням ще раз оцінити те, що робить заклад культури, наскільки це важливо для громади. Крім того, вона порадила ділитися досвідом, придивлятися до тих успішних очільників, де культура оцінюється як пріоритетна галузь і туди інвестується певний відсоток доходів громади.
«Громадський сектор і працівники культурної сфери знаходяться зараз в тому становищі, що гірше вже бути не може. Тому тут потрібно всім гуртуватися і адвокатувати, вимагати змін. Вони будуть складними, не райдужними, але без того, щоб почати змінювати цю сферу, ми будемо продовжувати перебувати в парадигмі скиглення і того, що ми недооцінені, недофінансовані. Перегляд системи оплати праці, лібералізація закладів культури, надання можливості більш спроможним організаціям здобувати кошти позабюджетних джерел та надавати платні послуги, більше заробляти, більше розпоряджатися і направляти на розвиток інституції і, зрештою, більше залучати громаду – це все в наших силах. Потрібна готовність з усіх боків – і закладів, і тих, хто працює, і органів місцевого самоврядування, і центральної влади», – наголосила співзасновниця і генеральна продюсерка Open Opera Ukraine.