29 вересня в Українському кризовому медіа-центрі відбулася пресконференція «Мобільна медична допомога – як відповідь на виклики війни. Досвід роботи мобільних медичних команд “Діємо для здоров’я”» .
За останні півроку проблема доступу українців до лікування набула загострення. В перші дні війни вони фактично скуповували все, що було в аптеках без надії на подальші поставки. Рухнула логістика. Близько 75 % відсотків загубили зв’язок із сімейними лікарями. Значно збільшилась кількість людей, які потребували психологічної допомоги
Однією з реакцій на цю ситуацію стало виникнення проєкту “Діємо для здоров’я”. За словами його менеджерки Галини Майструк, завдячуючи підтримці уряду Швейцарії та роботі з консорціумом українських організацій вже у квітні було готове дослідження, яке допомогло зробити формат мобільних медичних команд. Крім того, до ініціативи долучилися науковці з університетських клінік Женеви.
Вона зупинилася на основних напрямках реалізації проєкту: «Ми працюємо над зниженням факторів ризику, які можуть спонукати розвиток хронічних захворювань. Концентруємось на серцево-судинних. Зокрема, діабеті другого типу. Працюємо зі шкільним здоров’ям, з первинною ланкою системи охорони здоров’я».
Було вивчено досвідінших країн під час збройних конфліктів, проаналізовано локальні проблеми, і після цього проєкт “Діємо для здоров’я” запустили у чотирьох пілотних регіонах – Дніпропетровській, Полтавській, Львівській і Рівненській областях.
«В результаті протягом червня-вересня більше 7 тисяч місцевих мешканців та внутрішньо перемішених осіб отримали медичну допомогу. Населенню надано 8 тисяч послуг. Найчастіше фіксувалися артеріальна гіпертензія і серцево-судинні захворювання. Ми закуповували основний пакет медикаментів, які пропонувала Всесвітня організація охорони здоров’я. Медичні препарати, які ми видаємо людям на тривалий період лікування, дозволяють вчасно розпочати, не переривати або відновити терапію», – повідомив Владислав Збанацький, координатор по роботі з первинною ланкою медичної допомоги.
Точку зору держави на пресконференції висловила Олександра Машкевич, керівниця Директорату медичних послуг Міністерства охорони здоров’я України. Вона уточнила, що набір послуг, про який йшла мова, входить у гарантований пакет кожному громадянину, який уклав декларацію.
«Інша справа, – додала вона, – що у певних регіонах є проблеми з організацією надання цієї допомоги. Молоді лікарі, закінчуючи навчання, не ідуть у віддалені райони. Вони незадоволені заробітною платою. Для них не відкриваються амбулаторії сімейної медицини».
Олександра Машкевич відмітила важливість таких проєктів, як “Діємо для здоров’я”, адже в Україні відсутня рання діагностика неінфекційних захворювань. Звертаючись до медичних закладів, пацієнти мають вже не початковий рівень артеріальної гіпертензії або цукрового діабету, а певні ускладнення.
Нові проекти із залученням міжнародної допомоги мають велике значення ще з тієї причини, що у проекті державного бюджету на 2023 рік фінансування програми медичних гарантій буде зменшено на 13-15 мільярдів. «В цих умовах говорити про те, що держава щось додатково профінансує, не можемо. Ми повинні усвідомлювати, що у країни фактично військовий бюджет. До речі, у порівняні з іншими сферами, система охорони здоров’я постраждала найменше», – пояснила керівниця Директорату медичних послуг Міністерства охорони здоров’я України.
