Громадська організація «Життя» у партнерстві з громадською організацією «Антикорупційний штаб» оголосили переможців антипремії «Золота коса – 2024» та «Золоте гальмо – 2024».
Ця антипремія започаткована у 2011 році з метою моніторингу та реагування громадськості на випадки лобіювання народними депутатами й урядовцями України комерційних та фінансових інтересів тютюнової та нікотинової продукції.
Переможці визначаються шляхом суми оцінок членів експертного журі та балів за фактичні дії номінантів в інтересах тютюнової індустрії (реєстрація законопроєктів, виступи, листи, звернення, голосування, наявність активів тютюнової індустрії у структурі власності, наявність пов’язаних з тютюновою індустрією осіб).
До журі антипремії «Золота коса – 2024» увійшли: Ганна Гопко — голова правління ГО «Мережа захисту національних інтересів «АНТС»; Марія Землянська — журналістка-розслідувачка Bihus.info; Дмитро Купира — виконавчий директор ГО «Життя»; Ольга Лимар — виконавча директорка Коаліції РПР; Сергій Миткалик — голова правління ГО «Антикорупційний штаб»; Олег Слабоспицький — представник Всеукраїнської кампанії «Молодь вільна від куріння»; Наталія Соколенко — ведуча, журналістка Українського Радіо, громадська активістка; Олеся Холопік — директорка ГО «Центру демократії та верховенства права».
За визначенням експертів, основними діями депутатів та урядовців у відстоюванні комерційних інтересів тютюнової індустрії всупереч інтересам здоровʼя стали запровадження податкової преференції 25% на акциз для тютюнових виробів для нагрівання (ТВЕН), запровадження дистанційної (інтернет) торгівлі тютюновими та нікотиновими виробами (Закон №3817-IX), якою користуються неповнолітні, протидія розгляду та ухваленню законопроєкту №12091, який має на меті захистити дітей та молодь від приваблення до вживання тютюну та нікотину відповідно до РКБТ ВООЗ та імплементує оновлення євроінтеграційної Директиви 2014/40/ЄС, та спроби відновити куріння в приміщеннях закладів ресторанного господарства та рекламу тютюну.
За результатом голосування переможцями премії «Золота коса — 2024» стали народні депутати Мар’ян Заблоцький (“Золота коса”), Олексій Устенко (“Срібна коса”) і Данило Гетманцев (“Бронзова коса”)
До топ-5 призерів також увійшли народні депутати Ігор Кривошеєв (4 місце) та Сергій Швець (5 місце), а спеціальний приз для представників виконавчої влади«Золоте гальмо», цьогоріч отримав Міністр фінансів України Сергій Марченко.
У громадській організації “Життя” зазначили, що втручання тютюнової індустрії та співпраця з нею народних депутатів та урядовців призводять до непоправних втрат для громадського здоров’я та, як наслідок, демографічного потенціалу України.
“Тютюнова індустрія має на меті лише одне – залучити до нікотинової залежності якомога більше людей, насамперед дітей та молодь. На жаль, окремі народні депутати сприяють цьому, просуваючи вигідні індустрії рішення або блокуючи прогресивні законодавчі ініціативи. Це не лише політична безвідповідальність, а й пряма загроза сталому розвитку та національній безпеці», — заявила менеджерка організації з комунікації Ольга Масна.
Журналістка Українського Радіо Наталка Соколенко звернула увагу на те, що у часи великої війни, коли кожне життя має особливу цінність, дії народних депутатів, що сприяють тютюновій індустрії, є особливо цинічними та неприпустимими: “Лобізм на користь індустрії, яка заробляє на залежності та хворобах українців, підриває основи державної політики у сфері охорони здоров’я. Саме тому громадський контроль і публічність рішень є ключовими – суспільство повинно знати, хто ставить корпоративні інтереси вище за здоров’я нації».
Тютюнова індустрія продовжує гальмувати євроінтеграцію України. На цьому наголосила виконавча директорка Коаліції “Реанімаційний Пакет Реформ” Ольга Лимар.
«Україна відтермінувала до 2028 року досягнення мінімального рівня акцизу на сигарети 90 євро за 1000 штук, тоді як в ЄС середній акциз складає 177 євро/1000 шт. Одночасно блокується заборона ароматизованих тютюнових виробів для нагрівання — крок, що є зобовʼязанням відповідно до оновлень Директиви 2014/40/ЄС і вже реалізований у державах-членах з 2023 року. В України є унікальний шанс стати повноправним членом ЄС до 2030 року — але це можливо лише за умови рішучих і своєчасних дій з наближення національного законодавства до європейських стандартів», — додала вона.
