Інститут розвитку суспільних інновацій в межах проєкту «Адаптація місцевої політики до стандартів ЄС» провів перший в Україні скринінг місцевої політики на відповідність стандартам Європейського Союзу. Три громади Волинської області оцінили на готовність до впровадження європейських практик та відповідність стратегічних та програмних документів п’яти політичним цілям Європейського Союзу (РО1-РО5), що є основою політики згуртованості ЄС
«Ми взяли метрику, якою користується Європейський Союз, за якою він дивиться на розвиток своїх територій. І з цієї оптики зовнішньої подивилися на абсолютно три різні громади, три різні за своїми можливостями, за ресурсами», – пояснив експерт проєкту Володимир Феськов, презентуючи в Українського му кризовому медіа-центрі результати скринінгу.
Він зазначив, що лідером відповідності усім п’яти цілям політики згуртованості серед трьох громад став Луцьк, і це означає, що ця громада абсолютно легко і швидко може інтегруватися в будь-яку взаємодію з програмами ЄС, а також з усіма донорами, які готові працювати і вкладати в розвиток громади.
«У міста Берестечко багато політик відповідає цілям, але є критичні прогалини, які стосуються транспорту і інфраструктури. Велимче – зовсім маленька громада, яка в багатьох цілях готова взаємодіяти з міжнародними ресурсами, але має певні слабкі сторони в окремих соціальних політиках», – так Володимир Феськов прокоментував висновки дослідження.
Говорячи про причини успіху Луцька, головна юристка проєкту Ірина Шелеп відмітила, що громада має базову стратегію територіальної громади, статут, комплексний план, тобто ті документи, які відповідають вимогам законодавства, і є та можливість розвитку сильних інституцій, тобто органів місцевого спрямування, які спроможні забезпечувати розвиток політику в громаді.
«Для нас це не про рейтинги чи формальні індекси. Це про зовнішню оптику, про те, як на громади дивиться ЄС і потенційні донори: через призму намірів, реальних дій та інституційної спроможності. Ми аналізували не стільки фактичний стан інфраструктури, скільки те, як громади планують, ухвалюють рішення, цифровізуються і вбудовують європейські принципи у свої документи та практики», – додала експерт.
Продовжуючи тему, експерт Інституту Політичної Освіти Олександр Солонтай розповів, що об’єктивно в Луцьку більша мерія, більші ресурси, більший людський капітал, напрацювання попередніх періодів, втім, це не головне в даному випадку.
«Ці громади будуть з’являтися, ми будемо їх хвалити, казати, як вони підтягнулися, але більше треба думати, що робити з тими громадами, в яких, як то кажуть, міністерство згори, люди знизу, громадськість з боку, міжнародні партнери ще з іншого боку пропонують можливості, ресурси, наганяють, і так далі, а вони нічого не роблять», – зауважив Олександр Солонтай.
У грудні уряд склав новий концептуальний документ у сфері місцевого самоврядування. Про це повідомив заступник директора Департаменту – начальник відділу територіальної організації влади Департаменту багаторівневого врядування Міністерства розвитку та територій України Юрій Коток. Документ має назву «Особливості реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в умовах воєнних викликів та інтеграції до Європейського Союзу» і є оновленим баченням держави того процесу реформування самоврядування, який буде відбуватися в поточних умовах.
«Вперше на рівні уряду в сфері такого концептуального документу було визначено, що саме європейська інтеграція є одним із завдань реформування місцевого самоврядування. І одним із проблемних питань в сфері європейської інтеграції є те, що наразі у нас, якщо ми говоримо і про місцеві органи виконавчої влади, і про органи самоврядування, це доволі низький кадровий інституційний потенціал в сфері інтеграції самоврядування в процес інтеграції. В першу чергу, це мова йде про спроможність залучати кошти фондів Європейського Союзу і адаптувати місцеві документи і місцеві політики під ті принципи політик Європейського Союзу в тих чи інших сферах», – сказав він.
Міністерство бере собі за завдання максимально оцінити всі сфери життєдіяльності громад і того, як вони розвивалися з моменту утворення, і в цьому контексті методологія, використана організаторами скринінгу громад Волинської області, представляє неабиякий інтерес.