Гроші на культуру: як формуватимуть бюджети на наступний рік?

Прес-центр УКМЦ

У 2020 році керівництвом держави було прийняте рішення урізати фінансування деяких сфер заради збільшення можливостей для підтримки боротьби з коронавірусом. Серед бюджетів, які зазнали зменшення – бюджет культурної сфери. У зв’язку зі скасуванням культурних масових заходів ті, хто не залежав від державних коштів також відчули на собі наслідки карантинної кризи. Український кризовий медіа-центр влаштовав публічну дискусію за участі експертів, представників культурної сфери та державних органів, щоб обговорити перспективи формування бюджету на культуру у 2021 році.

Незважаючи на секвестр бюджету у 2020 році, який був спричинений важкою економічною ситуацією, пов’язаною з пандемією коронавірусу, влада зрештою вирішила повернути до бюджету на культурну сферу 1 млрд грн з урізаних 1 млрд 900 млн грн. Учасники обговорення погодились, що цих коштів явно недостатньо для того, щоб забезпечити повне відновлення та подальший розвиток культури у посткарантинних умовах, проте відзначили позитивні тенденції у спільному розумінні всіх стейкхолдерів необхідності вкладати кошти та зусилля у майбутнє ґалузі. 

«Цього року, після секвестру бюджету, фінансування Міністерства культури та інформаційної політики було 7,8 млрд грн, минулого року – 7 млрд, позаминулого близько 6 млрд. Після прийняття рішення про додаткове виділення 1 млрд – наш бюджет вже становить більше 8 млрд. Частина грошей піде через Український культурний фонд на підтримку сфери креативних індустрій. Я вважаю – нам беззаперечно потрібне додаткове фінансування. Бо зараз ми вивчаємо запити музеїв, заповідників, театрів і бачимо, що втрати яких вони зазнали протягом останніх 3 місяців – величезні. Це втрати недоотриманих доходів в тому числі», – зауважив Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики.

«Ми раді, що культурі повернула мільярд, але забрали 1 млрд 900 млн грн. Ми будемо тиснути на уряд щоб ґалузі повернули все що забрали. Цього звісно не вистачить», – додав Микита Потураєв, народний депутат України (фракція «Слуга народу»), голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики.

«Ми бачимо що втрати від пандемії коронавірусу є значними – це втрата доходів, робочих місць та перепрофілювання галузі. 590 млн грн виділені на інституційні гранти будуть в серпні-вересні надані усім секторам культури. Ми будемо намагатися пітримати митців та діячів культури з усіх сфер», – запевнила Юлія Федів, виконавча директорка Українського культурного фонду.

«За останні роки в галузі культури було розроблено інструменти фінансування культури, яких раніше не було. Провідна інституція в цьому плані – УКФ. Поправлю, що минулого року 7 млрд було заплановано з бюджеті на Міністерство культури без інформаційної політики, до об’єднання міністерств, ініційованого новою владою», – зазначив Олексій Гончаренко, народний депутат України (фракція «Європейська Солідарність»), член Комітету з питань бюджетної політики. 

«Підтримка культури має існувати як стілець з 4 ніжками – державне фінансування, підтримка громадян у вигляді краудфандінгових проектів, підтримка з боку бізнесу, місцева влада. За наявності цих компонентів нам буде легше дати собі раду в умовах різноманітних викликів», – наголосила Ірина Соловей, президентка ГО «Garage Gang».

Спікери підкреслили, що наступний рік буде також економічно нестабільним і сподіватися на значне вливання коштів у культурну сферу та сплеск культурного життя в Україні сподіватися не варто. Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики, сказав, що пріоритетними сферами для міністерства є туризм (запуск туристичної галузі під час кризи), креативні індустрії, кіно, серіали з наративами українських історій, які можна в умовах кризи зняти швидше і дешевше. Також особливу увагу отримають театри та заповідники.

«Найголовніший акцент – як залучити людей на споживання культурних послуг. Для цього існує окрема програма – будівництво культурних центрів по всій країні і ми будемо в цьому проекті співпрацювати з Міністерством регіонального розвитку. Будемо залучати гроші з місцевих бюджетів та закордоном», – деталізував він.

«Наступний рік також буде кризовим і треба переглянути підходи до фінансування сфери креативних індустрій і поставитися до цього креативно. Щоб механізм запрацював – потрібно на 50% більше грошей ніж є зараз. При цьому щоб існували програми, які є сьогодні. Наприклад, програма великого будівництва, яку оголосив президент – реконструкція 100 замків, музеїв, театрів. Мова йде про об’єкти які потребують найбільшої реконструкції і щоб вони запрацювали як центри туристичного тяжіння. Таких ідей і програм є багато і ми над ними працюємо», – розповів Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики.

Олексій Гончаренко, народний депутат України (фракція «Європейська Солідарність»), член Комітету з питань бюджетної політики, запевняє, що прогнозувати розмір фінансування культури у 2021 році надзвичайно важко, адже цілком можливе урізання і цьогорічного бюджету.

«До середини вересня буде подано проект бюджету. Я думаю що попереду ще секвестр цьогорічного  бюджету. Знову може бути бажання урізати і культурний напрямок. Можу запевнити, що у бюджетному комітеті наша фракція буде захищати позицію культурної сфери», – сказав він.

Олексій Гончаренко також розповів, що виходом для тих культурних проектів, які не залежать від державного фінансування, але постраждали від пандемії коронавірусу – міг би стати інструмент доступного кредитування.

«Безумовно найкраще – коли культурна діяльність є самоокупною та навіть прибутковою. Тоді держава може допомогти через кредитні можливості. На жаль, сьогодні ці механізми не пророблені і отримати допомогу дуже важко. Це стосується не лише культури, але і життя країни в цілому», – додав він.

«Почне відновлюватися економіка – тоді при плануванні бюджету будемо вимагати збільшення фінансування культури. Зараз треба рятувати індустрію та культуру. Але під кожний план має бути фінансовий ресурс», – підкреслив Микита Потураєв, народний депутат України (фракція «Слуга народу»), голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики. 

«Ми плануємо 2021 рік, готуємо пропозиції до бюджету на 3 роки вперед, оскільки у нас трирічне планування. Запити, які ми отримуємо, перевищують можливості. Щороку це запити близько на 3 млрд грн. Наш бюджет 2018 року складав 200 млн, 2019 року – 700 млн, 2020 року – 700, після секвестру – 400 млн.  На наступний рік ми розуміємо, що має бути рівень хоча б як до секвестру, щоб підтримати всі гідні ініціативи», – зазначила Юлія Федів, виконавча директорка Українського культурного фонду.

Ірина Соловей, президентка ГО «Garage Gang», висловила надію, що наступного року фінансування та розвиток культурної сфери відбуватиметься по трьох напрямках – інвестиції в людей, децентралізація культури та залучення громадян до культурних процесів.

«Під час кризи інвестують в людей – навички, які їм дозволять адаптуватися до нових умов. […] Важлива тема – децентралізації культури. Великий український наратив формується з локальних історій. Треба думати над тим, як децентралізувати не лише кошти, а і готовність працювати з ідеями. Більші міста мають бути флагманами, які будуть встановлювати зв’язок з процесами, які відбуваються у малих містах. Культура має бути вписана в суспільний цикл, вона драйвер інноваційних ідей і вміння людей мислити інноваційно. […] Також важливо залучати громадян до культурних процесів», – пояснила вона.

«Нажаль сьогодні бюджетна децентралізація зупинилася. Це впливає на фінансові можливості місцевих бюджетів. Треба проводити роботу з найбільшими містами по просуванню культури для регіонів», – зазначив Олексій Гончаренко, народний депутат України (фракція «Європейська Солідарність»), член Комітету з питань бюджетної політики. 

Підсумовуючи, учасники обговорення, погодились, що влада має більше приділяти увагу культурі, якає наскрізним поняттям, йде в ногу з іншими галузями та не повинна фінансуватися за залишковим принципом. 

«На чолі уряду ніколи не було людини з культури або зі сфери креативних індустрій. Розвиток культури та перетворення з сектору, який фінансується за залишковим принципом, має перетворити культуру на локомотив розвитку», – резюмував Микита Потураєв, народний депутат України (фракція «Слуга народу»), голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики. 

«Культура – наш щит, що обороняє нас від зовнішніх та внутрішніх ворогів і Міністерство культури повинно бути в очах влади та суспільства на тому ж рівні що і Міністерство оборони», – підкреслила Юлія Федів, виконавча директорка Українського культурного фонду.

«Не вкладаючи в культуру – ми не будемо мати жодної перспективи. Ми боролися з урізанням фінансування культури. Я вітаю факт, що нарешті з’явився Міністр культури і є перші результати роботи», – додав Олексій Гончаренко, народний депутат України (фракція «Європейська Солідарність»), член Комітету з питань бюджетної політики.