У Прес-центрі Українського кризового медіа-центру відбулася панельна дискусія на тему “Система переходу з військової служби до цивільної кар’єри: сучасні умови ринку праці. Український та міжнародний досвід”. Рішення цієї складної та актуальної проблеми шукали разом представники влади та ветеранських громадських органцій.
Шлях реінтеграції в цивільне середовище тих, хто повернувся з війни не є простим та безтурботним. Захисники та захисниці часто стикаються зі стигмою суспільства щодо взаємодії у працевлаштуванні.
Які стереотипи заважають ветеранам та ветеранкам на шляху повернення? Як інтегрувати здобутий на війні досвід у кар’єрний розвиток? Які існують можливості для професійної реалізації та побудови власної справи? Ці та інші питання обговорювали під час кроссекторальної панельної дискусії “Hire a Hero”.
Співзасновниця та віце президентка ГО “Razom” (США), керівник проекту “Veteranius” Люба Шипович, яка модерувала цю панельну дискусію, розповіла, що на власному досвіді зіткнулася із проблемою перекваліфікації ветеранів війни, коли допомогала здобути нову професію своєму товаришу. Згодом вона почала допомагати іншим ветеранам, і коли їх ставало більше, народилася ідея створити проект, який би допомагав ветеранам працевлаштовуватися та перекваліфіковуватися. Адже, за її словами, близько 70% ветеранів після повернення з війни не повертаються на своє колишнє місце роботи.
“Кожне питання, яке стосується ветерана — це питання національної безпеки України. Ветеран — це найактивніший громадянин України, патріот, захисник країни, як у минулому, так і в майбутноьому. Він перший, на кого ми розраховуємо при новій агресії. Тому питання переходу від військової кар’єри до цивільного життя, це одне із ключових питань, яке вирішує Міністерство у справах ветеранів. Воно багатогранне і включає в себе широкий ряд спектів — психологічний супровід та реабілітація, робота із сім’ями, соціальний захист, професійна реадаптація, перекваліфікація та багато іншого”, — розповів Володимир Левчук, заступник Міністра у справах ветеранів України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.
Він детально розповів про державні ініціативи, які сприяють законотворчому врегулюванню та вирішенню проблем працевлаштувань ветеранів. Серед них, зокрема, нещодавно презентована система інформаційних сервісів Е-ветеран.
“У ній за принципом єдиного вікна буде зібрано максимально усе, що потрібно ветерану. Ми будемо розвивати і нарощувати функціонал цієї системи, а найперше — внесемо туди заклади перепідготовки та профорієнтації, вищі навчальні заклади, де ветерани можуть отримати освіту”, — запевнив заступник Міністра.
Натомість голова ГО “Об’єднані війною. 90-й батальйон”, ветеран Віталій Баранов висловив думку, що усі державні програми ніби дуже хороші, але вони не доходять до ветеранів. Доступ до цих програм мають здебільшого ветерани, які живуть в обласних чи районних центрах, а до ветеранів із сільської місцевості це не доходить.
Також, за його словами, в органах влади повністю відсутні ветерани. Ветерани — це люди із власними твердими принципами, вони воювали за Україну, і зраджувати своїм принципам не будуть. Тому у владу беруть людей, у яких принцип зовсім інший, а ветеранів не пускають.
На його думку, державі треба активніше розробляти і втілювати в життя програми для ветеранів – по працевлаштуванню, підтримці ветеранського бізнесу, психологічну підтримку.
“Подивимося правді в очі, сьогодні ветерани у ролі просящих, ми завжди ходимо щось просимо. Хоча має бути все по-іншому. До нас має бути поважне ставлення”, — наголосив Віталій Баранов.
Т.в.о. директора Департаменту житлової політики та благоустрою Міністерства розвитку громад та територій України Світлана Старцева розповіла, що одна зі сфер, яка може бути корисною для залучення ветеранів — це житлово-комунальна галузь. Зокрема — посада управителів будинків ОСББ. Попит на професійне управління у цій сфері досить великий.
“Ми готові надати механізми побудови бізнесу у цій сфері. Якщо ветерани організують такий бізнес і будуть співпрацювати із органами місцевого самоврядування, це дасть позитивний ефект для суспілства загалом, так і для житлового фонду, який розташований на цій території”, — зазначила Світлана Старцева .
Вона також наголосила на наявності коштів з держбюджету та від міжнародних організацій у фонді енергоефективності, які знаходяться без руху, тому що немає попиту. І запросила ветеранів до участі в навчальних програмах та займати посади проектувальників, енергоаудиторів, управителів будинків. Короткострокові курси навчання по різним спеціальностям за її словами, Міністерство допоможе пройти.
Зі свого боку Ольга Гальченко, представниця міжнародного фонду Відродження висловила думку, що ветеранам на місцях варто використовувати плюси децентралізації і співпрацювати із місцевою владою.
“Із процесом децентралізації усі центри тяжіння переходять у громади. Всі ресурси, інвестиції, проєкти — вони зараз на рівні громад. Ветеранським осередкам на місцях потрібно шукати співпрацю із місцевою владою і виходити на спільні проекти”, — переконана вона.
Голова ГО “Жіночий ветеранський рух”, ветеранка Андріана Арехта розповіла, що жінкам-веретанкам удвічі складніше знайти роботу, адже до дискредитації через стать додається ще й тягар військового досвіду. Тому, за її словами, багато жінок навіть не повідомляють у своїх резюме про військовий досвід. На жаль, є навіть випадки, де жінкам відмовляли у працевлаштуванні саме через наявність інвалідності унаслідок травми, отриманої під час бойових дій.
Андріана Арехта наголосила, що Міноборони має перейняти міжнародний підхід (Великобританії, НАТО) коли ветеранів починають готувати до цивільної спеціальності вже за рік до завершення військового контракту.
На всій серйозності проблеми інтеграції ветеранів у цивільне життя наголосив Володимир Мостовий, голова ГС “Федерація громадських організацій учасників АТО/ООС Київщини”, ветеран. Він також вказав на значні недопрацювання влади у цьому напрямку.
“Дотримання багатьох пільг для учасників бойових дій покладено на місцеву владу. Приміром, медицина. А в нас є райони, які взагалі дотаційні. Яким чином вони можуть виконувати ці соціальні гарантії ветеранів?.. Якщо говорити про регіональний аспект, то на Київщині за 7 років змінилося 7 голів ОДА. За президента Зеленського в нас уже третій голова ОДА. Як можна взагалі впроваджувати в життя будь-які програми, якщо постійно змінюються очільники та працівники місцевих органів?.. Всі ці програми стоять на місці”, — констатував він.
Водночас Володимир Мостовий наголосив, що буде радий, якщо активізується робота Міністерства у справах ветеранів України і ці всі проблеми зникнуть.
Повний зміст панельної дискусії ви можете переглянути у відеозаписі на початку статті.
