«Іноземні агенти 2.0»: чи повторить Україна досвід Росії

Прес-центр УКМЦ

«Іноземні агенти 2.0»: чи повторить Україна досвід Росії та які небезпеки несе законопроект про громадські об’єднання з іноземною підтримкою»

29 травня Верховна Рада зареєструвала законопроєкт №3564 про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо прозорості діяльності громадських об’єднань з іноземною підтримкою). Ініціатором законопроєкту виступив депутат партії «Слуга народу» Олександр Дубінський.

У проекті закону передбачається ввести окреме поняття для громадських об’єднань з іноземною підтримкою, під яке підпадатиме організація, яка отримує від іноземців більше 50% всього фінансування або обсяг річної підтримки з-за кордону перевищує 50 тис. євро.; організація також підпадає під визначення «громадського об’єднання з іноземною підтримкою», якщо вона займається перерахованими в проєкті суспільно-політичними питаннями (наприклад конституційного ладу, внутрішньої або зовнішньої політики тощо) або намагається впливати на формування державної політики; Інформаційні матеріали в рамках проєктів із іноземною підтримкою мають відповідно маркуватися, а їхні копії треба надсилати в Мін’юст; передбачено особливе звітування про джерела фінансування та напрямки діяльності;  керівники таких об’єднань за згодою матимуть проходити поліграф щодо можливої зради державних інтересів країни; вимоги щодо звітування про джерела, обсяги фінансування та напрямки діяльності стосуються і благодійних організацій.

Які ризики несе законопроєкт №3564 для громадянського суспільства в Україні? Чи забезпечені належні умови в Україні для того, щоб ГО виконувати свою місію без іноземної підтримки? Чи є шанси у такого законопроекту бути проголосованим і чому такі ініціативи з’являються в Парламенті? Для відповіді на ці запитання Українській кризовий медіа-центр ініціював публічне обговорення ініціативи та запросив представників громадянського суспільства та представників країн-донорів України. 

Модератором обговорення виступив Валерій Чалий, Голова правління Українського кризового медіа-центру. 

В заході взяли участь:

Марія Гелетій, заступниця директора проекту USAID «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України»

Олексій Дорогань, виконавчий директор Офісу ефективного регулювання (BRDO) 

Ігор Коліушко,голова правління Центру політико-правових реформ 

Максим Лациба, заступник виконавчого директора Українського незалежного центру політичних досліджень 

Андрій Сухарина, політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» 

Олександр Сушко, виконавчий директор БФ «Відродження»

Чи є у законопроекту шанс в залі Верховної Ради і чому на нього треба реагувати?

Голова правління Українського кризового медіа-центру Валерій Чалий наголосив, що на подібні ініціативи необхідно реагувати для того, щоб попередити можливий наступ на громадянське суспільство.  «Цей законопроект зараз розглядається в комітетах, але він дуже непрофесійний і є просто вкидом, метою якого є звинуватити когось у державній зраді та зчинити провокацію. Проблема в тому, що це є пропозицією партії влади, тому потрібна якась дискусія  для того, щоб попередити негативні наслідки таких ініціатив […] Реагувати на це в інформаційній площині і ретельно відслідковувати ці процеси необхідно.  Бо якщо громадянське суспільство не відреагує одразу – пізніше будуть створені нові проблеми з боку влади, як репресивного апарату», – наголосив він. 

Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ, вважає, що у проекту закону нема шансів в залі, зважаючи на те, яким чином він виписаний і на його відверто антидержавницьку суть, яка викличе величезний супротив у суспільстві.  «Законопроект виглядає мені жартом. Будь-який народний депутат має достатньо засобів, щоб не писати такі безграмотні речі в законопроекті. Народний депутат не має права займатися такою діяльністю. Ці пропозиції – відвертий антидержавницький проект», – зауважив він. 

В свою чергу Максим Лациба, заступник виконавчого директора Українського незалежного центру політичних досліджень, вважає, що на таку діяльність депутатів від партії влади необхідно уважно звертати увагу. Навіть якщо законопроект не буде прийнято в початковому вигляді – можуть бути впроваджені окремі його частини. «Я б не казав, що у законопроекту нема шансу. Це регламент Верховної Ради України і він буде розглядатися. Законопроект може стати дійсністю. Це небезпечно, реагувати потрібно. Закликаю громадські організації говорити з депутатами, провести громадське обговорення та звернутися до фракції «Слуга народу», депутат якої подав такий законопроект», – закликав він. 

Чому такі ініціативи мають місце сьогодні в українському Парламенті та чиї інтереси вони покликані захищати?

Представники громадянського суспільства вважають, що поява законопроектів, схожих на законопроект №3564, є частиною плану зацікавлених політичних гравців, метою якого є завадити руху Україні в напрямку до європейської та євроатлантичної інтеграції. 

«Це є відображенням трендів інтересу політичних гравців, які в такий спосіб заявляють про свої інтереси. Вони таким чином заявляють, що Україна йде кудись не туди. За останні 20 років сенс руху у напрямку євроінтеграції дуже змінився. Раніше йшли розмови лише про вибір шляху – між Росією та ЄС. Зараз ми бачимо перегрупування різних сил, які бачать, що їх інтереси зачіпають. Атака на так званих «соросят» та «іноземних агентів», громадські організації з іноземною підтримкою – це про європейський сегмент громадянського суспільства, який зміг далеко просунути Україну на її європейському шляху», – підкреслив Олександр Сушко, виконавчий директор БФ “Відродження”. 

«Сьогодні ми бачимо, що росіяни скупають медіа-ринок, олігархи починають працювати з Росією і єдине, що було перешкодою для цих процесів – здатність українців об’єднуватися і боротися за євроінтеграційний вектор України. Цей законопроект написаний не для нас, а для силовиків та державних службовців. Це означає, що як в Радянському Союзі на громадських активістів, чия думка відрізняється від лінії влади, дія Конституції та права українців не розповсюджується», – підтвердив Олексій Дорогань, виконавчий директор Офісу ефективного регулювання (BRDO).

«Даний законопроект отримав в народі  назву «про іноземних агентів», бо він дуже перегукується з практикою введеною в Росії. Він дискримінує частину українських благодійних організацій, обмежує доступ до міжнародної допомоги – юридичної, гуманітарної, правової. Путін свого часу також почав тиск на громадянське суспільство. Зараз, як результат, в РФ відсутнє громадянське суспільство. На цей шлях депутат Дубінський штовхає Україну. Він проти громадських організацій, які надали допомогу сотням тисяч людей, проти тих організацій, які працюють на євроінтеграцію України, впровадження реформ», – додав Максим Лациба, заступник виконавчого директора Українського незалежного центру політичних досліджень. 

Чому законопроект у разі прийняття буде працювати не лише проти громадянського суспільства, а і проти держави?

Андрій Сухарина, політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», розповів, що згідно з даними останніх соціологічних досліджень сьогодні в Украні найбільшу довіру мають армія, церква та громадянське суспільство. Колишня влада використовувала потенціал громадянського суспільства для того, щоб впроваджувати непопулярні, але необхідні зміни. «Громадянське суспільство, коли йому довірять, має шанс вберегти країну від незважених рішень, дати якимось сферам розвиватись та бути корисним. Попередня влада потребувала підтримки і консультації громадянського суспільство, бо вона мала низький рівень підтримки у суспільства. Робота з громадськими організаціями сприяла впровадженню реформ. Реформи болючі, важкі, але якщо їх підтримують громадські організації, яким довірять, – то вони можуть бути втілені. Влада, яка має низький рівень підтримки, очевидно не справилася б з цим сама», – наголосив він. 

«Такий підхід спрямований не проти громадських організацій, а проти держави. Якщо ми подивимось на заможні країни, то побачимо, що там є велика кількість незалежних аналітичних центрів, різні прояви самоорганізації суспільства, громадські ініціативи. Бо якщо б державі за свій кошт треба було покривати всі сфери діяльності в яких працюють громадські організації – це було б дуже дорого», – підтвердив Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ. 

«Минула влада ставила мені завдання як послу сприяти тому, щоб іноземна допомога надходила в Україну. Дякуючи США ми отримали підтримку у впровадженні всіх основних реформ. Так само організації, які дають кошти Україні, також впливають на громадську думку закордоном щодо України і роблять внесок у формування позитивного іміджу нашої держави», – додав Валерій Чалий, Голова Правління Українського кризового медіа-центру. 

Марія Гелетій, заступниця директора проекту USAID «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», розповіла, що серед українців існує думка, що іноземний донор сам звертається до громадської організації з метою реалізувати вплив своєї країни в Україні. Вона зазначила, що таке твердження є маніпулятивним і його трансляція може призвести до того, що Україна може взагалі позбавитися фінансової підтримки. «Технічна допомога – це реалізація наших інтересів за гроші донорів, які готові допомогти. Такі дії чиновників можуть вплинути на бажання донорів взагалі виділяти гроші Україні. Політики мають навпаки формувати підхід, який би дозволив посилити цю підтримку та забезпечити притік грошей до України», – підкреслила вона. 

Яких наслідків варто очікувати громадському сектору у разі ухвалення законопроекту?

Експерти стверджують, що можливе ухвалення законопроекту не вплине на роботу організацій, які вже давно працюють в Україні. Натомість нові гравці будуть відмовлятися від ідеї увійти в громадський сектор, розуміючи труднощі та обмеження у веденні своєї діяльності. 

«Цей законопроект не буде впливати на роботу старих організацій, але зроблять складнішим вхід активних українців до громадського сектору. Це не створить проблем для тих, хто довгий час працює, бо вони досвідчені, мають юристів та бухгалтерів, але створення нових організацій буде ускладнено. Найкраще що може зробити держава – це не заважати», – припустив Олексій Дорогань, виконавчий директор Офісу ефективного регулювання (BRDO). 

«Різні дослідження показують, що фінансова сталість є найбільшою проблемою у діяльності громадського сектору. Сьогодні ми окрім того, щоб боротися за кращі умови – маємо боротися з негативними умовами», – зазначила Марія Гелетій, заступниця директора проекту USAID «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України». 

«Всі організації хочуть змусити носити «зірку Давида» і створити враження, що цим організаціям довіряти не можна, бо вони працюють на іноземні гроші. Звісно,  якщо це постійно транслювати – в це врешті-решт повірять», – заявив Андрій Сухарина, політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва». 

Валерій Чалий, Голова Правління Українського кризового медіа-центру, підсумовуючи наголосив, що метою такого законопроекту є зробити громадянське суспільство «токсичним» і ця спроба обернеться потужним супротивом громадянського суспільства.

«Мета таких ініціатив – дискредитація руху країни, зробити Україну сірою зоною, паралізувати ту частину суспільства, яка активно налаштована на рух до європейської та євроатлантичної інтеграції. Саме громадський сектор є більш стратегічно орієнтованим на європейську інтеграцію. Недостатність наших інтеграційних рухів в Європу і НАТО фактично і призвела до російської агресії», – резюмував він. 

Фото з події доступні за посиланням.