Навіть на якомусь підсвідомому рівні українського суспільства наша країна не зможе розвиватися, якщо вона не буде демократичною. Так вважає Голова комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе. В інтерв’ю Українському кризовому медіа-центру вона підкреслила, що демократія є способом функціонування, притаманним українському суспільству.
«З 2014 року, коли Росія почала атакувати, анексувавши Крим, атакувавши і окупувавши частину сходу України, ми на всій підконтрольній території України, не оголошуючи воєнного стану, жодним чином не обмежили права і демократичні свободи людей. Навпаки, мені здається, що це був просто розквіт можливостей для найрізноманітніших ініціатив, для створення, для посилення цих балансів і противаг, які такі принципові для свободи слова в Україні, для впливу і серйозної спроможності громадських ініціатив. Український кризовий медіа-центр тому приклад. І от, на жаль, зі встановленням воєнного стану, так, на основі закону, певні свободи і права громадян є обмеженими», – зазначила народна депутатка.
Торкаючись теми виборів і свободи зібрань, вона погодилась з тим, що це об’єктивні процеси, які є обмежені нашим законодавством, у тому числі й конституційно.
«На жаль, в тих умовах, в яких ми сьогодні є, ми не можемо забезпечити виборчий процес, який би був змагальний, який би був демократичний, який би передбачав реальну можливість ведення кампанії, залучення різних верств населення, залучення людей, які воюють на фронті, залучення людей, які є сьогодні пошукачами де-факто притулку, надіємося, що тимчасового, за межами України, які перемістилися всередині країни. Всі ці речі, на жаль, не дозволяють нам як юридично, з правової точки зору, так і фактично, з організаційної точки зору, забезпечити вибори, які би були хоча би натяком, близьким до стандартів ОБСЄ», – заявила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
За її словами, на відміну від Росії протягом усієї нашої новітньої історії якраз Україна відрізнялася дуже сильно тим, що наші вибори були завжди чесними, прозорими, зрозумілими. А коли вони не були чесними, прозорими і зрозумілими, то український народ брав своє слово і знаходив разом із Верховною Радою України на той момент вихід у третьому турі виборів, як це було при виборах Януковича і Ющенка, коли було зрозуміло, що відбулися фальсифікації на виборчих дільницях при підрахунку голосів.
«І от тут це, мені здається, дуже чітке таке свідчення того, наскільки для українців, по-перше, важливий вибір. По-друге, українці спроможні змінювати владу, приймати цю зміну і боротися, якщо їхня думка не є врахованою. Але одночасно, на жаль, ми сьогодні бачимо певні обмеження, які, можливо, є надмірними з точки зору централізації рішень, ухвалення рішень, з точки зору втрати певних балансів і противаг між виконавчою владою і законодавчою владою, судовою владою. І це – ті речі, які, мені видається, вже сьогодні ми би повинні, навіть під час воєнного стану, ситуація дозволяє нам повернутися до нормальності і не діяти так, як ми діяли на самих початках повномасштабного вторгнення, коли ми багато в чому не розуміли, де нам вдасться, де нам не вдасться втримати, як нам діяти, коли ми не вибудували якісь повноцінні методи протидії Російській федерації», – продовжила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
У цьому контексті голова парламентського комітету вважає дуже важливим те, що Європейський Союз відкрив рішення про початок перемовин з Україною.
«От якраз це таке збільшувальне скло, під яким будуть розглядати зараз Україну. Я сподіваюся, що ми досить швидко отримаємо рішення про безпосередній початок перемовин з точки зору затвердження переговорної рамки з боку Європейського Союзу, – і ось ця увага, яка безумовно буде приділятися Європейським Союзом до базових засад демократичності країни з точки зору основоположних, базових принципів, які перші почнуть обговорюватися і останні будуть оцінюватися на предмет відповідності, вони нам дадуть можливість вже зараз повертатися до нормальності у багатьох речах, в яких на сьогодні є обмежені наші можливості, наші права. І з точки зору свободи слова, з точки зору балансу і противаг, з точки зору повернення до децентралізації, яка стала, до речі, одним із таких, напевно, засадничих наріжних каменів нашої спроможності протистояти російській агресії», – висловила надію політикиня.
