У 2019 році у відповідь на виклики, які постали перед громадянським суспільством, зокрема, спроби уряду зарегулювати інтернет, громадські організації об’єднались і створили коаліцію «За вільний інтернет», метою якої було забезпечити гарантування і дотримання прав людини в онлайні. Що змінилось в цьому плані після початку повномасштабного вторгнення, розказали учасники презентації «Війна у цифровому вимірі та права людини”, що відбулась в Українському кризовому медіа-центрі.
До таких викликів виконавча директорка ГО “Платформа прав людини” Олександра Степанова віднесла блокування сайтів, у тому числі потенційне встановлення чорних коробочок на обладнання онлайн-медіа, які могли збирати інформацію, а потім до них мала б доступ СБУ.
«Тоді і вирішили проводити моніторинг, що дав ми можливість вчасно реагувати на загрози, а на порушення, які вже сталися, – розповіла вона. – Ми збирали, аналізували інформацію, кожний місяць видавали аналітичний звіт, який описував, що відбувалось в онлайн-просторі на той момент. Реагували на порушення, писали петиції. А коли почалось повномасштабне вторгнення, зрозуміли, що моніторинг потрібно продовжувати, однак, його методологія зазнала змін»
Медіаюристка, експертка з доступу до публічної інформації, ГО “Платформа прав людини” Ольга Вдовенко уточнила, що із запровадженням правового режиму воєнного стану організатори моніторингу вже не могли говорити конкретно про порушення цифрових прав, адже низка прав були обмежені, і тому акцент зробили на потенційні загрози.
Особлива увага була відведена кібератакам. Зі слів Ольги Вдовенко, їх кількість за період з 24 лютого 2022 року по серпень 2023 року у порівнянні з минулим періодом збільшилась у 15 разів. Вона виміряється у сотнях мільйонів спроб втручання у роботу інформаційних систем державних органів.
«Чому я кажу спроб? Тому що державний сектор захищений автоматизованою системою протидії кібератакам, в результаті чого всі ці атаки збоку ворога були безуспішними», – пояснила експертка.
З тією проблематико звіту, в якому йдеться свободу слова, ознайомив медіаюрист, адвокат, експерт ГО “Платформа прав людини” Євген Воробйов. Він підкреслив, що звіт є вкрай важливим для державного апарату, оскільки в ньому досліджена практика і показано, як розвивалась законодавство у цей період. Це дозволить виправляти ту чи іншу ситуацію.
«Також в звіті широко розкрита кримінального блоку. Ми досліджували судову практику до 24 лютого 2022 року, ті інструменти Кримінального кодексу, що були на той час, і те, що запроваджувалось після цієї дати», – зазначив Євген Воробйов.
З приводу цього експерт виділив нову статтю 435-1 «Образа честі і гідності військовослужбовця». Є випадки, коли за нею засуджуються цивільні особи, хоча ця стаття знаходиться у кримінальному блоці для безпосередньо військових. Це є порушення права, і громадськість зобов’язана показувати цю проблематику для того, щоб законодавці могли її вирішувати.
Медіаюрист, адвокат, експерт ГО “Платформа прав людини” Роман Васильняк свій виступ присвятив стану справ із доступом до публічної інформації.
Було проаналізовано близько 3400 запитів. З них 2700 були позитивними відповідями, і до того ж інформація подавалась у повному обсязі. З тих, що залишилися, у 30 % відмова за оцінкою експертів була незаконною.
«Звісно, що з перших днів практично було закрито. В подальшому ми написали звернення до Державної судової адміністрації і доступ до Єдиного реєстру судових рішень було відкрито. В цілому ж, на мою думку, тенденція покращується. Чиновники починають розуміти, що не можна просто прикриватись тим, що йде війна, і на підставі цього не давати інформацію про ті ж бюджетні кошти», – відмітив юрист.
Ще одна проблема, яку обговорили під час презентації – це блокування сайтів. Ольга Вдовенко вважає, що механізм, прописаний Законом України «Про санкції», на підставі якого до повномасштабного вторгнення було заблоковано 640 веб-ресурсів, залишився тим самим за виключенням появи однієї нової норми.
«У 2022 році було заблоковано ще 44 веб-ресурси. Ми неодноразово наголошували на непропорційності і незаконності такого способу, але зараз на це трохи закривають очі. Крім того, з’явились ще кілька інструментів, – визнала експертка. – Є вимоги, які напрацьовані Європейським судом з прав людини і рішення, що стосуються блокування сайтів. Веб-ресурс може бути заблокованим тільки в тому випадку, якщо весь контент є протиправним. Такої вимоги під час блокування не дотримуються. Зрозуміло, що більшість з нас не хоче стикатися з ворожим контентом, але ми маємо ризик оскарження таких блокувань».
