Конференція “Медіагігієна та критичне мислення”: журналісти з 10 областей України вчилися “чистити” інформаційний простір

30 жовтня у Прес-центрі Українського кризового медіа-центру відбулася конференція для регіональних журналістів «Медіагігієна та критичне мислення. Чи можливо «почистити» інформаційний простір?».

У конференції взяли участь 40 представників медіа з 10 регіонів України. Захід відбувся у рамках спільного проєкту Українського кризового медіа-центру (УКМЦ) та Естонського центру східного партнерства.

Під час першої панелі конференції український журналіст, публіцист Павло Казарін розповів представникам регіональних медіа про сучасні загрози, які постали перед класичною журналістикою, а також про ключову історичну роль журналістики в сучасному світі постправди.

“Наша професія в епоху інтернета опинилася у кризі. Тому що виявилося, що немає потреби звертатися до редакцій ЗМІ, щоб звернутися до аудиторії. Можна спілкуватися з нею напряму – через соцмережі та блоги. І це все призвело до декількох важливих наслідків – на зміну інституціональній цензурі, яку проводять політики, партії, чи окремі режими, прийшла добровільна цензура.

Якщо у вас є акаунт у Фейсбуці, то ви звертали увагу, що, коли вам подобається пост людини, ви ставите “лайк”, і, через деякий час соцмережа починає індексувати вашу стрічку так, що у вас з’являються повідомлення від людей із думкою яких ви згодні. А публікації тих, кого ви не лайкаєте, зникають із вашої стрічки. Ви опиняєтеся у певній інформаційній ванній – всі навколо думають так само, як ви. Ця особливість соцмереж формує навколо нас певну мильну бульбашку із однодумців, і нам здається що ми – це норма для всієї країни. А потім ми дивимося на результати виборів, і виявляємо, що ми – це меншість, або, що ми несподівано – більшість.

Класична журналістика, яка працює по стандартам, дуже важлива, тому що, вона не формує навколо свого читача цю мильну бульбашку, бо намагається описувати картинку у всій її різноманітності”, – розповів Павло Казарін.

За його словами, нині, на жаль, для багатьох медіа та блогерських платформ стало нормою торгувати чорнухою, тому що, як виявилося, найпростіший спосіб продавати читачу інформацію – це торгувати страхами та неврозами.

“Ця гонитва за емоціями, страхами та неврозами призвела до того, що більшість людей думають про сьогодення гірше, ніж воно є насправді. Сьогодні набагато простіше змінити думку людей про навколишню дійсність, ніж вкладатися у зміни цієї дійсності. Журналістика сьогодні якраз опинилася на вістрі цього протистояння, цієї інформаційної війни”.

Про критичне мислення та протидію дезінформації учасникам конференції розповіла естонська політикиня, соціологиня, науковиця Мар’ю Лаурістін та соціальний психолог-конфліктолог Ірина Брунова-Калісецька.

Мар’ю Лаурістін розповіла регіональним журналістам про складні етапи формування медіа в Естонії, у результаті чого журналістика стала дійсно четвертою владою.

За словами Мар’ю, в їхній країні взагалі немає державних медіа. Попри це, преса є дійсно об’єктивною та впливовою.

“В Естонії радіо та телебачення грають величезну роль у формуванні суспільної думки. Рівень довіри до публічних медіа десь 70-75%. Це на одному рівні із довірою до президента країни. Якщо говорити загалом про рівні довіри, то медіа, президент, поліція та суд знаходяться на високому рівні. Для мене, те, що у нас така висока довіра до державних інституцій, напряму пов’язано із довірою до журналістики. Ми всі впевнені, що жоден корупційний епізод не пройде повз медіа. Суспільство впевнене, що журналісти рано чи пізно докопаються, і що ніхто не уникне суспільної та судової розплати.

Приміром, у нас звільнили двох міністрів, а один популярний політик зараз під судом через корупцію. І це заслуга журналістів. Будь-який політик будь-якого рангу знає, що він не буде винятком, якщо прушить закон”, – розповіла Мар’ю Лаурістін.

Як наголосив екс-посол України в США, голова правління УКМЦ Валерій Чалий, Україна має потужну підтримку від країн Балтії, особливо – від Естонії. Дипломат також звернувся до учасників конференції:

“Я дуже радий, що є такий проєкт, який об’єднує регіональних лідерів думок. У вас є прекрасна моржливість послухати людей, які мають свіжий погляд на події сьогоднішнього дня.

З-за океану Україну бачать значно оптимістичніше, ніж тут, всередині держави. Україну зараз сприймають, як націю, яка зупинила величезну авторитарну Росію, на якій поки тримається оборона Європи. В американських академіях мені казали, що вони вчаться в України бути сильними і протидіяти загрозам.

Зараз тут, в нашому регіоні, твориться майбутнє світу, безпека світу, розвиток світу. І ви можете бути частиною цієї історії. А ми, і я, як голова правління УКМЦ, намагатимемося робити так, щоб ваш голос почули не тільки в Україні, а й на заході. Щоб ви мали можливість їздити закордон і спілкуватися з колегами, і щоб ваші матеріали потрапляли в світові видання”.

Учасники конференції активно спілкувалися зі спікерами, озвучували питання, які хвилюють регіональну пресу.

А завершилася конференція насиченим неформальним спілкуванням.