В Українському кризовому медіа-центрі відбувся брифінг ініціативи Ukrainian Puzzles. Цей проєкт виник за кілька місяців після початку повномасштабного вторгнення у відповідь на величезні руйнування культурної спадщини.
«За основу була взята символічна ідея відбудови зруйнованих росіянами об’єктів у пазлах. За його допомогою людина може відтворити образ у картинці і внести символічний внесок у реальну відбудову», – зазначила співзасновниця та дизайн-менеджер проєкту Віта Воробчук.
Ukrainian Puzzles – приклад соціального підприємництва. Після подолання точки беззбитковості чистий прибуток буде жертвуватись у фонди, зображені на пазлах.
Перша колекція «Відбудуй Україну» включає десять зображень. Це літак АН-225 «Мрія», Чернігівська бібліотека для юнацтва, Успенський Собор і центр Харкова, Маріупольський драматичний театр, Харківський Університет Каразіна, Садиба Попова, Маріупольська мечеть, Київська телевежа, Святогірська Лавра та ще один пазл із зображенням «Мрії».
«Ця колекція була майже повністю розкуплена, – повідомила Віта Воробчук. – Люди купляли пазли як в Україні, так і за кордоном. Згодом вона буде розширюватись, адже руйнувань багато. Так, вже вирішено зробити пазл, присвячений Музею Григорія Сковороди, зруйнованому на Харківщині».
Паралельно розпочалася робота над створенням нових колекцій. До них, зокрема, увійдуть пазли «Русскій воєнний корабль, іді…!», «50 українських книг», «Запорожці. Ілля Ріпин». На останньому, який відкрає колекцію «Українське мистецтво. Ukrainian Puzzles», учасники брифінгу зупинились більш детально.
«Вибір цієї картини обумовлений тим, що вона дуже знакова і відома в масовій популярній культурі, – пояснив редактор Ukrainian Puzzles Тарас Радь. – Однак, коли стали працювати над створенням пазлу, виявили три питання, на які стали шукати відповіді, і перше з них – як ми позиціонуємо Іллю Ріпина? Як українського чи як російського художника? Друге – як писатиме його прізвище? Третє – яке зображення обрати для пазлу?»
Сьогодні мало хто ставить під сумнів українське походження художника. Втім, враховуючі особливості того часу, учасник проєкту не намагались його українізувати, зробити з нього українського патріота. Відомо, що він був лоялістом, але разом з тим, свідомим свого козацького походження, і чітко для себе розмежовував коріння. Це добре відображено у спогадах самого Іллі Ріпина.
«Що стосується написання його прізвища, ми виявили той факт, що загальнопоширене написання піддається сумніву. Це не ідеологічна, а філологічна проблема. Справа в тому, що на зламі кінця дев’ятнадцятого – початку двадцятого прізвище художника писалось з використанням літери «ять». Вже тоді це був атавізм. Це була одна з літер церковнослов’янської абетки, яка станом на той період почала себе відживати. У процесі переходу на нову граматику виникло питання, як транскрибувати написання слів з використанням цієї літери, і дослідники наголошують на тому, що в українській традиції на початку двадцятого століття ця літера відтворювалась як «і», а в російській як «е». Це ми і відобразили у пазлі», – підкреслив Тарас Радь.
Зі слів Віти Воробчук, колекція «Українське мистецтво» буде розширюватись. В найближчих планах є намір показати у пазлах картини Тараса Шевченка і Марії Приймаченко.