В Українському кризовому медіа-центрі відбулись презентація промо-ролику і дискусія експертів нового культурно-мистецького документального телепроєкту «DOST. Ми друзі». Ініціатива являє собою цикл документальних фільмів, де кожний епізод розповідає про певні історичні події і культурні події, які об’єднували кримських татар з українцями.
«DOST у перекладі з кримськотатарської означає друзі, – підкреслила модератор заходу, журналіст та психологиня, співавтор сценарію, консультант проєкту Мавілє Халілова. – В рамках проєкту ми намагались розібратись з тим, що є спільного між українцями і кримськими татарами, який шлях в нас був у минулому, і яким його бачимо у майбутньому».
Український письменник, видавець, публіцист та громадський діяч Дмитро Капранов зазначив, що нормальне розуміння один одного – це революція, яку робить нинішнє покоління.
«Між кримським ханством і військом запорозьким ніколи не було кордону. Ці народі мають кровну спорідненість. Тобто ми навіть не друзі, а рідня. Ми повинні народити нову свідомість у ставленні до українців до кримців і навпаки. В цьому плані у нас з вами є серйозна робота. Те, що ми з вами придумаємо, популяризуємо, і тоді сформується громадська думка. Автори підручників теж будуть такої думки», – додав він.
Історикиня і телеведуча Гульнара Абдулаєва нагадала, що Дмитро Капранов провів дитинство в Очакові, а це була територія кримського ханства. Крім того, на теренах Причорномор’я свого часу дуже поширеною була кримськотатарська мова. Українці її знали. Так само добре розуміли українську мову кримські татари.
«На жаль, українці и кримські татари знов познайомились тільки у 2014 році, коли трапилась окупація Криму. Але ми повинні пам’ятати століття, коли були поруч. Матеріальна і духовна культура обох народів в деяких моментах дуже перетинаються. Навіть у візерунках, які в нас є», – відмітила Гульнара Абдулаєва.
Дослідник, кандидат історичних наук, виконавчий директор державного Українського Культурного Фонду Владислав Берковський навів кілька історичних фактів.
«Кримські татари певний час були васалами Коріятовичів, і як би Київ їх не киданув, коли вони звернулися по допомогу до своїх сюзеренів, напевно, історія могла піти трошечки по-іншому. Але Коріятовичі більше були задіяні у боротьбі у великому князівстві Литовському», – сказав спікер.
Інший приклад показує, що українці разом з кримськими татарами іноді являли собою міцну силу.
«1526 рік. Одна з частин Кримської орди переселяється на Волинь і входить в хоругву кнізів Острозьских. За кілька десятиліть Януш Острозський звернеться до польського короля з великою повагою, але скаже, що якщо король не зробить так, як він хоче, гарантує привести під стіни Варшави 30 тисяч кримських татар і 10 тисяч козаків», – розказав Владислав Берковський.
Приход у політичне коло Московії перетворює два братні народи на ворогів. Їх сварять між собою і вже на початку 19-го століття на рівні дум і легенд починає з’являтися ворог з півмісяцем, який йде зі сходу, грабує, вбиває, дівчат продає. У 1918 році були спроби створити єдину державу, але знову з’являється Москва і не дає це зробити.
«Ми дійсно рідня, і завжди були разом, – підсумував дослідник. – Як кримські татари в нас вчяться, так і в них українцям є, чому навчитися. Народ, який перебуваючи на вигнанні, втративши рідну землю, не втратив бажання жити на цій землі. Вони не здалися, борються для того, щоб повернутися. Отак і ми не можемо кинути Донбас, відгородитись від нього. Це наша земля, і ми також маємо за неї боротися».
Проєкт здійснюється за підтримки Українського Культурного Фонду спільно з Українським Кризовим медіа-центром.
Український культурний фонд ‒ державна установа, створена у 2017 році, на підставі відповідного Закону України, з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Діяльність фонду, згідно чинного законодавства, спрямовується та координується Міністерством культури України. Підтримка проектів Українським культурним фондом здійснюється на конкурсних засадах.
