«Доля корінних народів та національних спільнот в історії України» – круглий стіл під такою назвою організував Український Дім в Одесі за підтримки проєкту «Наука під ризиком» неурядової організації Academic Network Eastern Europe Berlin, Українського кризового медіа-центру, Одеського Національного університету імені Мечникова та громадської організації «Кримські татари Одещини».
Відкриваючи зустріч, координатор пресцентру УКМЦ, історик Ігор Стамбол зазначив, що повномасштабне вторгнення та певні окупаційні процеси посилили увагу до теми компактного проживання корінних народів і захисту їхньої спадщини: «В будь-якому разі з’явилося певне підвищення зацікавлення темою кримських татар, караїмів, кримчаків і інших категорій, які ми називаємо саме корінними народами. Це знайшло відображення і в академічному просторі, з’явилися програми з вивчення національних мов корінних народів, підвищилось зацікавлення їх історією».
З історію трьох корінних народів України присутніх ознайомив кандидат політичних наук, доцент кафедри міжнародних відносин і суспільних наук Національного університету біоресурсів і природокористування Богдан Грушецький.
«Між цими трьома народами однозначно спільними є мови, оскільки вони належать до тюркської групи і спільної підгрупи. Відмінними є релігія, оскільки кримські татари є мусульманами. Караїми сповідують караємізм, а кримські – юдаїзм, класичний юдаїзм. Дискусійним є питання походження цих трьох народів, чи воно є тюркським в усіх трьох народів, або Караїми та Кримські мають єврейське походження, ведуться досі дискусії», – пояснив науковець.
Він додав, що є дві групи, дуже близько споріднені між собою. Це Руми та Румеї.
«Ми часто чуємо їхні визначення чи як кримських греків, чи як надазовських греків. Насправді, ці дві етнічні групи сформувались на території Кримського півострова, а пізніше були насильницькі переселені до Приазов’я. Відповідно, деякі дослідники, зокрема Євген Хлопистов, говорять, що у Руми та Румеї мають бути визнані, закріплені на законодавчому рівні як корінні народи України», – розповів Богдан Грушецький.
В Одеській області є ще один народ, який претендує на звання корінного. Це гагаузи, які прийшли разом із болгарами на терени України. Законодавці на даний момент говорять, що вони мають своє державне утворення – Автономну республіку Гагаузьєри на території Молдови. Інші вважають, що це не є державним утворенням, а це лише автономія і тому гагаузи можуть претендувати на статус корінних народів. На це звернула увагу заступник директора Департаменту культури національностей,релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної (військової) адміністрації Ярослава Різникова.
«Коли ми говоримо про корінні народи, ми говоримо про їх можливість зникнення і це є дійсно серйозною загрозою для корінних народів. На них тому і звертають увагу, що їх невелика кількість, яка створює певні проблеми із захистом їх рідної мови, із розбудовою системи освіти. Українська держава після 2014 року робить все можливе, щоб це нормативне поле давало можливість їм зберігати свою культуру, зберігати свої традиції, звичаї і перш за все освіту, тому що ми знаємо і мову, тому що ми знаємо, що без мови, без освіти народ просто зникає», – відмітила Ярослава Різникова.
На її переконання, таке відродження можливе, і історія дає тому безліч прикладів, але передумовою має стати поєднання зусиль органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських організацій і конкретних людей, які хочуть зберегти цю мову.
В обговоренні теми також взяли участь аспірант кафедри історії України та спеціальних історичних дисциплін Одеського національного університету імені І. І. Мечникова Гліб Сидоров, кандидатка історичних наук, доцентка кафедри історії України та спеціальних історичних дисциплін Одеського національного університету імені І. І. Мечникова та голова ГО «Кримські татари Одещини» Февзі Мамутов.