В Українському кризовому медіа-центрі відбулась пресконференція «Закарбуймо на мапі Києва ім’я консула УНР і лідера кримських українців Павла Горянського (1878-1935)».
Шлях до українознавства Горянський розпочав під час навчання у Дерпті. Його зацікавила історія України, але він зіткнувся з реаліями російської імперії – цю тему вивчати заборонили. Але тяжіння до всього проукраїнського лише зростало, і повернувшись до Києва, Горянський став працювати в журналі «Киевская старина». На той момент це був провідний українознавчий журнал Наддніпрянщини.
В подальшому він працював вчителям у різних містах. Під час перебування в Умані в місцевій газеті відкрив відділ «Україника». Одночасно займався перекладацькою діяльністю.
У 1914 році життя робить черговий віраж, і Павло Ієрофійович приїжджає у Крим. Після революції активно включається в громадське життя саме як український діяч. Спочатку очолив ялтинську українську громаду, а в 1998 році Крайову українську раду Криму. Для того, щоб захищати свої інтереси на півострові, українці висунули Горянського консулом Української народної республіки в Криму.
Не дивно, що саме Крайовій раді українців Криму належить ініціатива вшанування пам’яті видатного діяча у столиці. Її представник, кандидат історичних наук Андрій Іванець розказав, що останні роки життя Горянський провів у Києві, працював у Всенародній бібліотеці України, а у 1933 році його як українського буржуазного націоналіста позбавили роботи. Йому судилося потрапити у покоління розстріляного відродження, але так сталося, що за два роки він помер. За ініціативи українців Криму на могилі у Лук’янівському заповіднику йому встановлено пам’ятник.
«Другим місцем пам’яті діяча може стати Сквер трудової слави, що знаходиться на Дарниці. Для українців Криму це стане сигналом про те, що вільна Україна пам’ятає про їхні проблеми», – відзначив Андрій Іванець.
За словами дослідника історії Києва, члена Комісії з питань найменувань Тиміша Мартиненко-Кушлянського, положення цього скверу унікально у матерії міста. Ця Нова Дарниця, і так історично склалося, що поряд є вулиці, чиї назви тісно пов’язані з Кримом – Севастопольська, Симферопольська, Ялтинська.
«Також в процесі декомунізації в цьому районі з’явилася вулиця видатного кримськотатарського культурного діяча Ісмаїла Гаспринського. У цьому зв’язку перейменування Скверу трудової слави на Сквер Павла Горянського виглядає дуже символічно, адже ця постать є потужним культурним містком до історії українського Криму. До того, це єдина постать, яка у Києві ще не вшанована», – додав дослідник.
Для багатьох українців, які були змушені виїхати з Криму внаслідок російської агресії, особистість Павла Горянського має велике значення. Про це розказав головний редактор газети “Кримська світлиця” Андрій Щекун.
«Це людина, яка не полишала думку, погляди і все робила на той момент, щоб Крим став українським. Горянський показав нам механізми боротьби: збори українців, які проводилися регулярно, просвітницькі ініціативи, заходи, які організовував Павло Ієрофійович. І ця боротьба спонукала нас діяти. Вже два роки виповнилося з того часу, як крайова рада українців Криму повністю відновила свою діяльність», – повідомив Андрій Щекун.
Наразі триває електронне голосування за перейменування Скверу трудової слави, і в цьому приймають участь парафіяни Церкви Святої Катерини, яка знаходиться на території скверу. З ними зустрівся голова Ради ветеранів Криму при КРУК Сергій Вікарчук, і його аргументи подіяли на вірян. Адже Павло Горянський сам з родини священнослужителів, а завдяки тому, що це місце може об’єднати кримчан, що мешкають у Києві, стан території може покращитись, оскільки до скверу буде прикута увага з боку громади і місцевого самоврядування.
