Заяви міністра закордонних справ Дмитра Кулеби щодо «нелогічності» відправляти сьогодні українських працівників за кордон та прем’єр-міністра Дениса Шмигаля про необхідність «зберегти» заробітчан в Україні, оскільки вони є кваліфікованою, навченою в Європі робочою силою, викликали у суспільстві неабиякий резонанс. Український кризовий медіа-центр ініціював обговорення з залученням представників влади, громадянського суспільства, правозахисників, та експертів для того, щоб з’ясувати чи несуть такі ініціативи загрозу правам людини в Україні, чи вдасться таким чином втримати українських заробітчан вдома та якої допомоги реально потребуватимуть люди в часи посткарантинної кризи.
Заяви про можливі заборони та обмеження виїзду українців на заробітки за кордон є наступом на базові права та свободи людини. Запровадження реальних кроків в цьому напрямку з боку влади може призвести до ще більшого обурення з боку суспільства і реальних позовів проти України в Європейському суді з прав людини.
Валерій Чалий, Голова правління Українського кризового медіа-центру: «В демократичні часи – свобода пересування – це базова свобода людини. Державна політика має базуватися на законах, верховенстві права та європейських практиках. […] З точки зору права – тут будуть великі проблеми. Можливо, неправильним було використання чиновниками слова «заборона», але таким було сприйняття суспільства через брак комунікації. Чиновники саме так і казали. Про заборону, про спробу обмежити виїзд громадян за кордон та щось з цього виграти».
Євген Захаров, голова правління Української гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи: «Дійсно, це була спроба наступу на права людини, яку вчасно зупинили. Нема гарантії що це не повториться у майбутньому. Це схоже на те, що було напередодні незалежності у кінці 80-х. Держава вважає, що вона може ставити обмеження, висувати умови. Наслідки цього будуть плачевними і закінчиться тим, що люди поїдуть не на заробітки, а назавжди».
Максим Буткевич, правозахисник, журналіст: «Ми бачили низку суперечливих меседжів від влади. Але їх єднає те, що вони не співвідносилися з рамкою прав і свобод людини. Мова йшла про можливий виїзд громадян з власної країни. Право на пересування задекларовано в українському та європейському законодавстві. Звісно, можливі обмеження для захисту здоров’я. Але в даному випадку не зрозуміло як саме така заборона може врятувати здоров’я українців. […] Навіть якщо мова йде про надзвичайні ситуації – держава не може заборонити громадянину виїжджати, а може лише довести до його відома, що у разі, якщо з ним щось станеться – держава не зможе йому допомогти. […] Потенційно такі заборони можуть призвести до позовів проти України у Європейському Суді з Прав Людини з боку тих, кому обмежили право виїзду. Враховуючи досвід ЄСПЛ – ці справи не будуть виграшними для України. І з точки зору правозахисної і юридичної такі заборони є порушенням закону».
Марія Іонова, народна депутатка України (фракція «Європейська солідарність»): «Замість того щоб планувати вихід з посткарантинної кризи – намагаються вводити обмеження. Обмеження права на пересування. Найбільшою цінністю в ЄС є права громадян і держава має ці права гарантувати».
Представниця офісу віце-прем’єр-міністра з питань європейської і євроатлантичної інтеграції стверджує, що заяви про можливі обмеження виїзду українців за кордон пов’язані виключно з заходами, напрямленими на боротьбу з коронавірусом і вже ведеться робота в напрямку координації та сприяння безпечного від’їзду українських заробітчан до інших країн. Натомість експерти говорять, що такі ініціативи неоднозначно сприймаються суспільством через відсутність системного розуміння проблеми урядовцями і брак комунікації.
Дар’я Гайдай, радниця віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції: «Я не згодна з постановкою питання про заборону. Є обмеження транспортного сполучення, які введені в Україні та інших країнах світу для того, щоб зупитнити поширення коронавірусу. Зараз відбувається організований виїзд сезонних працівників. Ми шукаємо баланс у тому, як забезпечити безпеку громадян України та захистити їх права. […] За доручення прем’єр-міністра було створено координаційний механізм, який очолив Вадим Пристайко, щоб скоординуватися з урядами інших країн та органами влади, які залучені у цей процес. Мова йде не про десятки, а тисячі людей. Це доволі масовий процес, тому необхідна максимальна координація. Під час переговорів уряди іноземних держав висловлювали занепокоєння з приводу того, як вони мають балансувати між продовольчою безпекою, яку великою мірою забезпечують українські сезонні працівники, а з іншого боку як не допустити нового спалаху коронавірусу».
Валерій Чалий, Голова правління Українського кризового медіа-центру: «Позитивним є те, що віце-прем’єр та його офіс зайнялися цим питанням і , очевидно, він має ширше розуміння цієї проблеми. Але досі нема відповіді на питання чому наш Уряд робить такі заяви. На мою думку, в Уряді, коли робили заяви і приймали рішення, не слухали демографів, спеціалістів по трудовій міграції, економістів, не зверталися до соціологічних досліджень і навіть не обговорювали це у Парламенті. Відсутня база для прийняття рішення. […] Іншого способу як дозволити заїжджати і виїжджати, але забезпечити тестування, відповідний режим карантину для тих, хто повертається – немає».
Сергій Сидоренко, співзасновник та редактор сайту «Європейська правда»: «Ми бачимо провал у прийнятті державних рішень та роботі Уряду. Зараз цей провал Уряд визнав і ми бачимо відповідні рішення та зміну риторики. Тепер ми не можемо бути впевнені, що не будуть блокуватися спроби громадян виїхати на відпочинок за кордон до безпечних країн вже цього літа. Якщо повторювати цю помилку з іншими категоріями людей – то суспільство буде обурюватися ще більше».
Марія Іонова, народна депутатка України (фракція «Європейська солідарність»): «Після Революції гідності громадянське суспільство та демократичні сили робили країну відкритішою і закладали для цього фундамент. Владі треба бути обережнішою у формулюваннях. Було сказано, що українці можуть залишати країну лише за певних умов, проте за яких – сказано не було».
Можливі заборони та обмеження будуть мати скоріше зворотній ефект – українці будуть виїжджати будь-яким способом і будуть працевлаштовуватися нелегально. При цьому, це буде мати негативний економічний ефект для України в цілому.
Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування: «Уряд України неправомірно висуває вимоги до іноземних компаній з приводу умов працевлаштування українців за кордоном. Коли не можеш створити умови для того, щоб громадяни працювали, займалися бізнесом і заробляли вдома – залишається шлях недолугих заборон. Таким чином трудову міграцію неможливо зупинити. Її можна тільки посилити».
Євген Степанюк, кандидат економічних наук, експерт з грошово-кредитної політики Секретаріату Ради Національного банку України: «Якщо вважати, що до України повернулося близько 2 млн людей, які тимчасово були зайняті на роботі за кордоном і не працевлаштуються в Україні, то рівень безробіття може зрости до 18% і це буде рекордним показником за всю історію України. […]Перекази від людей, які працюють за кордоном, становлять 12 млрд доларів в 2019 році за розрахунками Національного банку. Це 8% від ВВП. Ми прогнозуємо, що цього року це буде близько 6 млрд доларів».
Щодо становища у європейських країнах, де працює найбільше заробітчан з України, то ситуація не є однозначною. У той час, коли Фінляндія звертається з проханням забезпечити приїзд українських працівників, Естонія вводить обмеження з метою створити сприятливі умови на ринку праці для своїх громадян.
Артур Аукон, заступник головного редактора естонського Радіо 4, журналіст, ведучий, експерт Естонського центру Східного партнерства (Естонія): «Коли розпочалася пандемія, в Естонії було прийнято пакет законів, які стосуються обмежувальних заходів. Серед них було положення про зміну правил тимчасової роботи для іноземців. Згідно з ними, ті іноземці у яких закінчується чи вже закінчився дозвіл на тимчасову роботу мають залишити країну до кінця липня. Виключення зробили лише для сільського господарства. Цей закон набере чинності приблизно за 2 тижні. Вже зараз ми бачимо, що ті, у кого закінчується дозвіл, намагаються швидко влаштуватися у сфері сільського господарства. В цьому плані Естонія стає закритою країною на відміну від Фінляндії, яка намагається завезти українських робітників. […] На кінець 2019 року в Естонії перебувало на тимчасовій роботі близько 24 тис. українців. Що з ними буде – зараз невідомо».
Експерти порадили Уряду також запроваджувати заходи, напрямлені на підтримку тих, хто сам створює для себе робочі місця та є самозайнятим, замість введення жорстких обмежень. Лібералізація економіки, кроки в напрямку підтримки трудових мігрантів та створення банківських механізмів для підтримки українських громадян, на їх думку, є єдиним виходом з економічної кризи, яка складається через пандемію коронавірусу.
Максим Буткевич, правозахисник, журналіст: «Є один позитивний момент в цьому плані – вже кілька днів поспіль активно обговорюється захист прав українських заробітчан за кордоном. Якщо раніше факт заробітчанства ігнорувався державою, то зараз з цього приводу ведеться хоч якась дискусія».
Валерій Чалий, Голова правління Українського кризового медіа-центру: «Філософія Уряду «використати момент» і ввести обмеження – неправильна. Уряд має думати на перспективу в умовах карантину. Наш Уряд часто говорить про пандемію, але питання економічної кризи є не менш гострим. На проблему треба дивитися більш комплексно».
Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування: «29 березня 2020 року Уряд переглянув макроекономічний прогноз на 2020 рік. Згідно з ним, рівень ВВП в Україні складе близько 4 трл. грн. Такий рівень ВВП був у нашої країни був в 2010, 2014, 2018 році. Тобто, наша економіка ходить по колу. Сподіватися на бурхливе економічне зростання неможливо. Можна лише лібералізувати нашу економіку. Треба дати максимальну свободу та пільги для тих, хто сам собі створює робочі місця. Створити умови та, можливо, скасувати податки. Мова йде про малий бізнес, приватних підприємців та про трудових мігрантів. Ці категорії не лише себе утримують, а ще перераховують валюту в Україну. […] Ми розробили законопроект №2365 «Про захист трудових мігрантів та боротьбу з шахрайством при працевлаштуванні за кордоном. В лютому він мав би бути винесений на голосування, але поки цей процес гальмується. Він передбачає скасувати ліцензування компаній-посередників, яке є корупційним. Також від забороняє брати з українців гроші за працевлаштування. Сплачувати повинен роботодавець. […] Мова не може йти про те, щоб Уряд вказував українцям де їм працювати та куди їм їхати. Необхідно лібералізувати ринок міжнародного працевлаштування в Україні, зробити його прозорим та зрозумілим. Якщо українець бажає їхати працювати за кордон, то це його особистий вибір, який має поважати держава і робити все для того, щоб він міг це зробити. В свою чергу держава має постійно нагадувати, що він має працювати легально».
Марія Іонова, народна депутатка України (фракція «Європейська солідарність»): «У 2015 році було прийнято закон «Про внутрішню та зовнішню міграцію» і зараз уряду треба чітко сформувати політику, в якій міграція буде частиною стратегічного планування. Уряд має адаптуватися до світових міграційних процесів. Необхідно покращувати комунікацію на регіональному рівні і працювати з людьми, які мають навички для роботи за кордоном. Уряд має усвідомити, що трудова міграція – це об’єктивний процес, він не може його зупинити. Це світовий тренд, проти якого ми не можемо йти. […] Щодо підтримки громадян у ці складні часи, як ви знаєте, в США громадянам видають чеки на 1200 доларів, Німеччина компенсує витрати та доходи малому та середньому бізнесу, а наш Уряд поки що діє шляхом заборон».
Євген Степанюк, кандидат економічних наук, експерт з грошово-кредитної політики Секретаріату Ради Національного банку України: «Ми розуміємо, що створити 2 млн робочих місць за короткий час неможливо. Ініціатива Уряду створити робочі місця – це прекрасно, але ми маємо розуміти, що ці робочі місця стосуються некваліфікованої роботи і заробітна плата буде значно менша ніж за кордоном. Уряд має сфокусуватися на збереженні робочих місць які є наразі. Багато підприємств мають проблеми з доходами, скорочують працівників, тому Уряд має послабити обмежувальні заходи на ті підприємства, які зберігають робочі місця. Щодо нових робочих місць, то треба створювати банківські механізми у вигляді кредитування тих підприємств, які створюватимуть робочі місця».
Підсумовуючи, спікери зауважили, що допоки держава не може забезпечити українцям високооплачувану роботу – влада не має права створювати перепони для від’їзду заробітчан за кордон. Навпаки, вона повинна всіляко сприяти трудовій міграції українців.
Валерій Чалий, Голова правління Українського кризового медіа-центру: «Проблема трудової міграції існувала і в інших країнах. Ми розуміємо, що ці люди повернулися тимчасово. Не тому що змінилися економічні умови, а тому що була заява президента про швидке закриття кордонів. […] Людина може повернутися назад, якщо вона досягла своїх цілей. Якщо вона заробила гроші, зробила заощадження, придбала житло. Тому, на мою думку, держава має сприяти громадянам у виїзді на високооплачувану роботу за кордон. Не думаю, що пропозиція прем’єр-міністра у 6-8 тис. грн на будівництві доріг – це дуже продумане рішення. Ці люди, які повернулися з-за кордону, не підуть працювати за 300 доларів».
Голова правління Українського кризового медіа-центру Валерій Чалий виступив з пропозицією організувати зустріч Уряду з усіма стейк-холдерами, які задіяні у процесах, пов’язаних з трудовою міграцією українців, для того, щоб у майбутньому прийняття відповідних рішень та комунікація були більш системними.
Валерій Чалий, Голова правління Українського кризового медіа-центру: «На часі було б вислухати спеціалістів різних сфер – правників, економістів, фахівців з зовнішньої політики, тих, хто займається питаннями євроінтеграції, зробити зустріч Уряду з Парламентом, профільними комітетами та обговорити це питання для того, щоб у фіналі комунікація була більш професійною».
