Леонід Горобець — доктор біологічних наук, працює у палеонтологічному відділі Національного науково-природничого музею НАН України, і активно займається популяризацією науки. Впродовж 12 років був членом журі та автором завдань Всеукраїнської олімпіади з біології, брав участь у підготовці підручника з біології для 7 класу і написав дві книги. Вони і зацікавили спеціальний проєкт Українського кризового медіа-центру «Навколо книги».
У книжці «Слідуй за розбитим черепом. Історія еволюції скелета» Леонід скрупульозно простежує, як змінювалися скелет і кістки, пояснюючи на динозаврах, людях і навіть рибах, як працювала всі ці роки еволюція.
Автор говорить, що книга про зв’язок між нашими скелетами і, взагалі, скелетами всіх хребетних тварин: «Ми являємося результатом розгортання того плану, який був в далекому минулому, і в нас можна знайти цю решту, те, що було в колись давніх рибоподібних предків
Друга книга має назву «Зоологічна екскурсія супермаркетом». Яких тварин неможливо одомашнити і чому для цієї місії краще обрати гепарда, ніж гризлі? З якої риби роблять «крабові» палички, чому «фермерська» курка лише покращує продажі в магазині, а «фермерський» лосось — ні? Хто їв менше свинини — шляхта чи селяни? Відповіді на ці та інші питання читач знайде в цьому виданні.
Є в науковця і свій власний погляд на вирішення екологічних проблем. Леонід Горобець згодний з тими, хто вважає, що ми живемо у міжльодовиковий період, проте, замість глобальних речей пропонує зосередитись на Україні.
«Мене більше цікавить, як будуть відбуватись процес змін, ніж боротьба з ними. Не тому, що я не турбуюсь про довкілля. Мені було б добре, якби планета стала краще, не такою забрудненою, не так відбувалося стрімко глобальне потепління. Просто я бачу, що вся ця боротьба з глобальним потеплінням абсолютно неефективна. Вона ведеться, в першу чергу, європейцями, жителями Північної Америки. Але інша екологічна проблема – це забруднення з того океану. В основному все сміття, яке виноситься в океан, це сім річок. І це річки Африки, в першу чергу Азії, трохи менше Африки. І пояснити цим урядам, особливо, наприклад, уряду КНР. Те, як він зараз себе веде на міжнародній арені, показує, що він зовсім не буде перейматися ні збереженням довкілля, ні якимись цінностями, що я вважаю важливим для європейців чи для жителів Північної Америки. Тому, допоки ми не знайдемо методи впливу на КНР, Росію, Індію, Нігерію і багато інших країн, то ця боротьба буде неефективна. Все, що ми можемо зараз робити – це не забруднювати ту ж саму Україну, сортувати сміття, адже річки Карпат нам не китайці забруднили, а місцеві жителі через вирубку лісів», – зазначив провідний науковий співробітник Національного науково-природничого музею НАН України.
