Людмила Волинець: «В Україні відновлено процес усиновлення дітей-сиріт, але є обмеження»

В нашій країні напередодні війни нараховувалося 7 мільйонів дітей, що складало приблизно шосту частину населення. На сьогоднішній день, за деякими оцінками, понад 2 мільйони з них перебувають за кордоном. Що робиться для того, аби захистити дітей, які постраждали від війни? Ця тема стала провідною в колективному онлайн-інтерв’ю, яке Український кризовий медіа-центр 21 вересня організував з Людмилою Волинець – відомою експерткою у сфері захисту та забезпечення прав дитини, заслуженою працівницею соціальної сфери, кандидаткою політичних наук.

За її словами, одна з дискусій, яка точилися в суспільстві з самого початку повномасштабного вторгнення, буда пов’язана з призупиненням Україною з цього часу процесу усиновлення дітей.

«Весь інформаційний простір був наповнений повідомленнями про те, що внаслідок того, що перевозили дитячі будинки, можна забирати в родини дітей. Мовляв, їхні батьки загинули. Це був фейк. Переважна частина цих дітей посиротіла ще до війни», – розказала Людмила Семенівна.Внаслідок обговорення цієї теми на певних сайтах зареєструвалися 22 тисячі людей, готових до усиновлення.

Особливістю є те, що український народ дуже дітоцентричний. Спікерка пояснила, чому на початку активної фази війни держава призупинила процес. Справа в тому, що  при евакуації дуже важко пересвідчитися в тому, що відбулось з батьками дитини. В такому разі віддавати її на усиновлення не можна. Міжнародні експерти взагалі не радять під час війни це робити.

«Але в українському уряді проаналізували ситуацію, і прийняли рішення процес відновити. У серпні прийнято постанову про особливості усиновлення дітей під час воєнного стану, і вже станом на кінець липня в Україні було усиновлено 427 дітей. За восьмий місяць та неповний дев’ятий маємо 520 дітей», – повідомила Людмила Волинець.

В той же час уряд ввів обмеження, про які треба знати. По-перше, громадяни України, які виїхали за кордон в евакуацію, зможуть усиновити дитину тільки після повернення в Україну. Теж саме стосується дітей, евакуйованих за кордон. Поновити своє право бути усиновленими вони зможуть тільки після повернення в Україну. Що стосується громадян, які живуть в окупації, то вони зможуть усиновити дитину тільки після деокупації території або у випадку, коли з неї виїдуть.

«11 вересня прийнята ще одна постанова Кабінету міністрів, і вона є дуже важливою для захисту дітей, – додала експертка. –  Документ передбачає нові обставини, за яких дитина може бути віднесена до дітей, позбавлених батьківського піклування. Перше: якщо батьки є військовополоненими. Друге, коли батьки утримуються країною-агресором в будь-яких формах обмеження свободи. Третє, це коли батьки не можуть здійснювати догляд за дітьми у випадку, якщо, наприклад, вони знаходяться на окупованій території, а дитина на підконтрольній. Четверта категорія: діти, батьки яких перебувають у розшуку або визнані безвісно відсутніми за особливих обставин. В такому разі вона матиме право на фінансову підтримку з боку держави і можливість влаштування в сім’ї громадян України. Проте, мова про встановлення йти не може».

Сьогодні таких дітей близько 4 тисяч і Україну очікує значне їх збільшення. Інший виклик, який, на переконання спікерки, чекає нас всіх – це активне зростання кількості вдів з дітьми.

 «До яких країн виїхало найбільше дітей?» – запитала Ксенія Шокіна з Ужгороду.

«Найбільше прийняла Польща. Це понад 3 мільйони українців, – відповіла Людмила Волинец. –  З них дітей близько мільйону. Для порівняння: в Німеччині перебувають 36 тисяч дітей, в Італії майже 100 тисяч. Між тим, все більше українців з дітьми повертається додому. Сьогодні до Польщі в’їжджає не більше українців, ніж з неї повертається. Буває, що їдуть додому активніше. Це залежить від ситуації вдома. Однак, в самій Україні не треба зволікати з евакуацією, коли люди з дітьми знаходяться на тимчасово окупованій території. Якщо є хоча б якась можливість, це треба робити».

Віта Копенко з Херсонщини поцікавилася долею 58 дітей-сиріт, яких вивезли з Херсону, а також 28 дітей-сиріт, про яких відомо тільки те, що їх тимчасово передали у 10 сімей в Московській області.

У відповідь експертка проінформувала про те, що в міністерстві реінтеграції створено платформу, яка називається «Діти війни». На ній збираються дані всіх дітей, які вивезені на територію Росії. Таких за деякими оцінками понад 5 тисяч.

Огидно те, що росіяни час від часу використовують проблему вивезених українських дітей-сиріт у залякуванні та веденні гібридної війни.

«Окупанти грозили нам тим, що вони будуть всиновлювати українських дітей. По інформації, яка є в мене, жодна українська дитина в РФ не була усиновлена. Щоб ви розуміли, там є своїх 40 тисяч дітей- сиріт, яких живуть в інтернатних закладах. Їх ніхто до цих пір не усиновив», – роз’яснила Людмила Семенівна.

До речі, чимало дітей, яких було незаконно переміщено або на територію ОРДЛО, або РФ, вже повернуто в Україну.

Ірина Федоляк з Івано-Франківська запитала, скільки дітей – сиріт  переміщено за кордон? 

З початком війни усі інтернатні заклади намагалися повернути дітей до біологічних батьків. Евакуйовано було тих, кому це не вдалося.

«З тих дітей, які перебувають в інтернатних закладах,  за кордон евакуйовано близько 20%, – доповіла спікерка. – Що стосується дітей, які підлягають усиновленню, за кордон виїхало близько 15 %. Всі інші перебувають в Україні. Як правило, в її західній частині».

Наприкінці Людмила Семенівна підкреслила, що часто право усиновити сприймають як право дорослої людини. Між тим, право бути усиновленим є тільки у дитини. У дорослого є лише можливість усиновити.