22 січня розпочались Steadfast Defender 2024 – найбільші навчання НАТО з 1988 року. Експерти в Українському кризовому медіа-центрі обговорили, наскільки вони можуть бути свідоцтвом готовності блоку до агресивних дій збоку Москви.
Про те, як російські пропагандисти відреагували на ці навчання, розповів керівник Групи аналізу гібридних загроз Українського кризового медіа-центру Володимир Соловʼян.
«В Європі розгортається економічна криза. В цих умовах буде простіше набрати контрактників до армії та працівників ВПК»; «Розпочалась трансформація командувань угрупувань військ НАТО»; «Нещодавнє підписання США окремих угод у галузі оборони з Фінляндією, Швецією та Данією надає американцям додатковий плацдарм для воєнних дій у Балтиці та в Арктичній зоні»; «Балтійське море перетворилось на «внутрішнє море» НАТО, а особливий Калінінградський район і Санкт-Петербург опинилися в облозі» – такі наративи росіян виділила команда Групи аналізу гібридних загроз.
На думку військового експерта, радника директора Національного інституту стратегічних досліджень Леоніда Полякова, у випадку із Steadfast Defender 2024 мова йде не про демонстрацію сили, а в першу чергу про злагодження з метою створення спроможності протистояти російській широкомасштабній загрозі, яка зараз почала сприйматись як реальність.
«З такою самою назвою навчання НАТО проводились у 2021 році, однак, за обсягом залучених сил і засобів вони були набагато менші. Для порівняння, залучили всього 7 тисяч особового складу. Сьогодні навчання розповсюджуються на усі країни альянсу, а тоді лише на три. Це вказує на те, що лютий 2022 року в Альянсі сприйняли як нову точку відліку для підвищення своєї спроможності», – відмітив Леонід Поляков.
Директор Мережі нових геополітичних досліджень Михайло Самусь згадав, як у 2017 році був у Польщі, де брав участь в одній з військових ігор.
«Тоді на тлі російсько-білоруських навчань «Захід» учасники прийшли до висновку, що НАТО абсолютно не готове до того сценарію, який розгорнувся на цих навчаннях. Проведення Steadfast Defender 2024 показує, що в блоці лише сьогодні почали розуміти те, що потрібно було зрозуміти ще у 2008 році», – сказав він.
Якщо оцінювати вірогідність російської атаки на країни НАТО, експерт не погодився з тим, що у Заходу для підготовки є кілька років.
«У них взагалі немає часу. І конкретні кроки показують, що є розуміння цього, – вважає Михайло Самусь. – Йдуть сигнали, що вони починають виготовляти ті ж боєприпаси не лише для України, а і з розрахунку на нарощування своїх можливостей. І це не тільки боєприпаси, а і бронетехніка, авіація, високоточна зброя, інші компоненти. Сама ж Росія розглядає таку атаку як гібридний елемент розвалу альянсу. В них існує така легенда, що в разі, якщо вони нападуть навіть невеликими силами на Естонію або організують провокацію у Сувалкському коридорі, почнуться довгі дискусії в самому НАТО стосовно того, чи варто активувати п1яту статтю. Тут виникає Орбан, Фіцо і, можливо, інші лідери країн-членів альянсу, які заявлять, що нам не варто поки що провокувати РФ, бо це може привести до глобального збройного конфлікту. І в Москві вважають, що це може призвести до розвалу НАТО як інституту».
До стриманої оцінки військово-технічного потенціалу Північноатлантичного Альянсу закликав і військовий експерт порталу Defence Express Іван Киричевський.
«У нас чомусь є таке уявлення, що в НАТО все краще – бойовий потенціал, протиповітряна оборона. А потім щирий подив викликає, як «Калібр» може залетіти у повітряний простір Румунії. Як би так не вийшло, що, не враховуючи можливості по космічній розвідці і далекобійним ударам, НАТО вийде слабшим за розгорнуті у мобілізаційному положенні сили оборони України, не кажучи про Російську федерацію. Ми говоримо про наявний комплекс сил і засобів», – зазначив спікер.
Підводячи підсумки дискусії, Володимир Соловʼян відзначив, що, на жаль, агресія Росії не стала достатнім стимулом для політичних еліт Заходу мобілізувати усі зусилля для реорганізації військової індустрії. На відміну від політиків військове командування НАТО цілком реально оцінює ті ризики, які становить на сьогоднішній день РФ для альянсу.
«І тут історія з американськими виборами може зіграти нам на руку, оскільки Європа бачить основну загрозу для себе саме у відсутності парасольки американського захисту, а не від нападу Росії», – припустив керівник Групи аналізу гібридних загроз Українського кризового медіа-центру.
