Не мовчіть: правозахисникам потрібна уся інформація про кримських в’язнів

Станом на червень 2026 року встановлено щонайменше 60 політично переслідуваних жінок, які перебувають у слідчих ізоляторах Криму або виправних колоніях. Про це на пресконференції «Кримські жінки в умовах окупації: репресії та боротьба» повідомила менеджерка з комунікацій Кримськотатарського Ресурсного Центру Тетяна Савчук.

Загалом, за даними організації, 84 жінки в окупованому Криму зазнали переслідувань за кримінальними справами. Їх обвинувачують у державній зраді (щонайменше 38 випадків), шпигунстві (щонайменше 5 випадків), справі Хізб ут-Тахрір (4 випадки), справі батальйону імені Номана Челебіджіхана» (6 випадків ), а також справі Свідків Єгови (7 випадків).

Про те, в яких умовах перебувають жінки у російському полоні, розповіли колишня політична ув’язнена Криму Леніє Умерова та співзасновниця ГО «Цивільні вільні» Олена Ягупова.

«Потрібно розуміти, що окрім загальних проблем ув’язнення є ще й особливі жіночі потреби і проблеми, з якими вони стикаються в неволі: медичне забезпечення, гігієнічне забезпечення, психологічна підтримка. Про цих жінок потрібно говорити постійно, про них потрібно нагадувати як через глобальні проєкти, так і через окремі випадки, розповідаючи історії цих жінок», — заявила Леніє Умерова.

Зі слів Олени Ягупової, врятувати життя допоміг їй широкий суспільний та міжнародний розголос: «Якби не було цього розголосу, я би тут не сиділа. Коли певна ситуація набула розголосу за межами табору і дійшла далеко, в іншу країну, тоді нас просто випустили».

Як зазначив представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко, для ефективної роботи над звільненням незаконно утримуваних цивільних надзвичайно важливо отримувати актуальну інформацію про кожен випадок та місця утримання людей. У зв’язку з цим він закликав родини зниклих і незаконно утримуваних українців повідомляти державним органам усю наявну інформацію, адже це є важливою складовою процесу їхнього повернення.

«Будь ласка, повідомляйте нам, повідомляйте державним органам України, повідомляйте правозахисникам про всі ті кейси, про які ви дізнаєтеся, про ваших знайомих, ваших родичів. Не мовчіть. В Україні кожен на власному досвіді розуміє, що таке війна, тому нам не потрібно це пояснювати. А за межами України всі мають розуміти, що війна, яка сьогодні триває між Україною та російською федерацією, — це російсько-українська війна, і вона має геноцидний характер», — підкреслила менеджерка Кримськотатарського Ресурсного Центру Зарема Барієва.

Вона звернула увагу на те, що ефективна робота із захисту незаконно переслідуваних неможлива без своєчасного документування нових випадків репресій та взаємодії родин із правозахисними організаціями й державними інституціями.