20 років тому в Україні запрацювала система пенсійних накопичень. Сьогодні вона складається 50 недержавних пенсійних фондів, в яких накопичують на пенсію близько 900 тисяч людей. Це майже 3,5 мільярди гривень пенсійних внесків, 2 мільярди гривень виплачених пенсій та 5,5 майже мільярдів гривень інвестиційного доходу.
За цей час в країні багато що змінилось – від ринків капіталу до потрясінь, яким стало широкомасштабне вторгнення. Як це відобразилось на системі пенсійних накопичень? Чи можуть зараз пенсійні фонди зберігати кошти людей протягом тривалого часу? Чи виявилися вони стійкими до викликів, з якими зіштовхнулася Україна? Цим питанням присвятили пресконференцію “20 років недержавному пенсійному забезпеченню в Україні: перемоги, поразки та шанс на прорив” представники держави, експерти та ключові гравці ринку.
Зі слів голови ради Всеукраїнської асоціації НПФ, члена ради УАІБ, директора з управління локальним активами інвестгрупи ICU Григорія Овчаренка, результати говорять за себе: система недержавного пенсійного забезпечення може працювати навіть в таких складних умовах, як в Україні – з високою інфляцією в умовах війни, в умовах обмеженого інструментарію.
«Чотири із п’яти найбільших фондів в Україні успішно обганяють і інфляцію, і девальвацію. Але ми втратили 20 років підтримки держави і суспільства. Інші країни вже набагато попереду нас, а ми шукаємо на нові чудові часи, коли ми можемо бути впевненими, що буде добре. Це стримувало не лише добровільну систему, а й стало перешкодою у запровадженні обов’язкового накопичувального рівня. Реформи, які відбулися в багатьох країнах, вже багато чого зробили, а ми все чекаємо на ідеальні часи, яких не буде ніколи», – підкреслив Григорій Овчаренко.
Якщо на початку роботи пенсійних фондів 97% коштів надходило від роботодавців на користь працівників, то вже другий рік поспіль внески від людей перевищують внески від роботодавців. Завдяки чому це вдалось?
На переконання віце-президента ПрАТ «КІНТО», народного депутата України I скликання Віталія Мельничука, це стало можливим тому, що в основі була закладена правильна і дуже розумна ідея.
«Ми набралися досвіду, все більше людей стали нам довіряти, але тут є певне протиріччя. Якщо створена система така успішна і працює так добре, то чого ж вона така маленька?», – запитав він в учасників заходу.
Генеральна директорка компанії з управління активами “ОТП Капітал”, голова ради НПФ “ОТП Пенсія” та НПФ “Фрі-Флайт” Наталя Меженська вважає, що в українському суспільстві не розвинута культура накопичень, і держава має тут допомогти: «Сьогодні дуже помолодшав вік людей, яких ми залучаємо. Якщо ще 5 років тому їх середній вік був десь 45 років, то за 5 років він знизився до 40 років. Ще дуже цікава річ –серед наших клієнтів з’явилися молоді люди, вік яких складає від 20 до 30 років. Це можна пояснити тим, що наше населення швидше дорослішає. Але молоді люди від 20 до 30 років вони живуть в оточенні, де роздрібні мережі пропонують їм щось купити, а банки, які стоять поруч, пропонують взяти кредит, коли недостатньо коштів. Ми зрощуємо суспільство споживання. У нас немає взагалі в нашому суспільстві культури накопичення. Це має бути виховуватись.
Голова НКЦПФР Руслан Магомедов звернув увагу учасників ринку на переваги, які може дати впровадження новітніх цифрових інструментів.
«Криптовалюта з’явилася значно пізніше, ніж фондовий ринок, і навіть, недержавне пенсійне забезпечення в Україні, але стало популярніше набагато швидше. Чому? Тому що воно все в діджитал, все в смартфоні, і людям легко. Вони не хочуть більше нікуди йти, ні з ким спілкуватись особисто, тим більше не підписувати якісь паперові документи. Вони хочуть в декілька кліків через свій смартфон отримати детальне роз’яснення, що їм пропонується, і швидкий механізм, як стати частиною того, що пропонується. І зараз якраз слушний для того, щоб наша недержавна пенсійна система ще наблизилась до свого клієнта, до споживача, до громадян України через діджитал», – запропонував Руслан Магомедов.
За даними досліджень, 80% літніх людей потребують медичного догляду та медичних послуг, а 40 % живуть в самотності, яка тягне за собою цілий ряд проблем. Саме це, а не розмір пенсії їх найбільше цікавить.
«Ось це і є мета недержавного пенсійного забезпечення –забезпечити якість життя людини в золотому віці. Якщо подивимось на досвід країн, де досить розвинутий фондовий ринок і пенсійні послуги, подивимося на діяльність фондів, то, як правило, це така ціла екосистема, яка охоплює фізичні, емоційні, соціальні потреби людини, коли вона досягає певного віку», – зазначив заступник генерального директора Директорату розвитку соціального страхування та пенсійного забезпечення Мінсоцполітики, керівник експертної групи з питань систем пенсійного забезпечення Олександр Індило.
В Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів розробили набір проєктів, які уряд міг би впровадити, починаючи буквально з наступного року.
«Протягом 2-3 років після запровадження ці проєкти могли би в 5 разів збільшити охоплення пенсійними накопиченнями працюючих людей і десь в 10 разів збільшити обсяг пенсійних накопичень. Це обсяг довгих інвестиційних ресурсів, які можуть слугувати в тому числі і відновленню нашої країни, яка цього дуже потребує», – розповіла голова ради Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів, експерт міжнародної експертної групи з питань накопичувальних пенсій Business at OECD Тетяна Сальникова.
