У серпні 1920 року селяни села Медвин на Київщині відмовилися коритися червоним комісарам і у відповідь на «воєнний комунізм», продрозверстку та мобілізацію, повстали, проголосивши «Медвинську республіку». Цей приклад активного спротиву українського селянства увійшов в історію завдяки історико-мемуарному нарису «Горить Медвин» Івана Дубинця.
Він помер у 1954 році в Нью-Йорку, і понад 70 років ідея видати тексти цього журналіста, політичного діяча та спогади про нього залишалася нереалізованою. Реалізувати цей задум узялася дослідниця Марина Гогуля. Результатом її зусиль стала збірка «Іван Дубинець. Життя і тексти», що вийшла у видавництві «Нова думка».
Книга містить спогади про Медвинське антибільшовицьке повстання, в якому Дубинець брав безпосередню участь, нариси про визначних, але маловідомих громадсько-політичних діячів Наддніпрянщини часів Української революції, ґрунтовне дослідження причин і перебігу Голодомору, яке увійшло до англомовного ІІ тому «Біла книга про чорні справи Кремля», а також репортажі Івана Дубинця-геолога про мандри природними пам’ятками США, розповіді про життя його земляків в Америці та їхнє бачення України на початку 1950-х років.
Читач може дізнатися про діяльність ДОБРУСа (Демократичного об’єднання бувших репресованих українців совєтами) і способи, якими члени цієї організації протистояли російській пропаганді, а також про плани Івана Дубинця та його однодумців на початку 1950-х років щодо відновлення української державності.
Матеріали для цієї збірки авторка збирала упродовж кількох років, відшукуючи їх у Національній бібліотеці імені В. І. Вернадського та Науковій бібліотеці Києво-Могилянської академії — у підшивках еміграційної преси 1940–1950-х років: газетах «Свобода», «Українські вісті», «Український Прометей».
«Це надзвичайно цінна скарбниця знань про життя українців першої половини ХХ століття. Коли ми читаємо «Горить Медвин», дізнаємося не лише про те, хто брав участь у повстанні, а й про те, як тоді жили ці люди: як велося натуральне господарство, чим освітлювали хати», — розповіла вона на презентації видання в Українському кризовому медіацентрі.
Говорячи про постать Івана Дубинця, Марина Гогуля підкреслила, що завдяки його зусиллям вдалося зберегти пам’ять про події у Медвині. Повстання відбувалися не лише там, але саме ці події були детально описані.
«Треба популяризувати своїх земляків. Є багато діячів української еміграції, які писали про злочини Кремля і яких варто видати. Крім того, існують листи Івана Дубинця, що зберігаються в Українському історико-освітньому центрі в Америці. Вони можуть ще більше розповісти про життя, діяльність і цілі людей такого національного значення», — зазначила дослідниця.
