4 лютого Верховна Рада прийняла законопроєкт 3450 щодо захисту викривачів. Попри низку позитивних змін, ухвалені норми містять вкрай критичні небезпеки для викривачів і можуть нівелювати бажання українців взагалі повідомляти інформацію про корупцію.
Під час брифінгу представники громадськості Прес-центрі Українського кризового медіа-центру обговорили: які вправки внесли у закон, чому їх називають «зрадою», які появились нові умови для викривання злочину та кроки, які має зробити влада, аби знешкодити небезпеки від ухвалених змін та врятувати інститут викривача як такий.
Олександр Калітенко, юридичний радник Transparency International Ukraine розказав про переслідування викривачів. Щоб наважитись на повідомлення про корупцію, потрібно бути відважним і мужнім. Ці правки фактичного погіршують становище викривачів – це є вкрай небезпечно. Тепер викривач має обов’язково відкривати свої джерела інформації.
«У закон додається вправка, що викривач має достеменно підвередити звідки в нього сталі факти про які він повідомляє. Це претендента вимога, закладена в законі задля захисту викривачів. Вона не відповідає міжнародним стандартам і найкращими практикам. Фактично призведе до того, що викривач буде змушений, для отримання захисту, викривати свої джерела. Це поширюється, наприклад, на колег викривача, які йому допомагали у викритті. Таким чином це може призвести і призведе до ізоляції викривача», – розказує Олександр Калітенко.
Спікер додає, що у визначення внутрішніх каналів повідомлення додалася умовах, щоб викривач має достеменно знати та підтвердити факти корупційного правопорушення. Ці правки знищують не тільки альтернативних адресатів, в кого можна викрити корупцію, окрім керівника. Раніше це міг бути, наприклад, уповноважений з протидії та запобігання корупції. Також закон не передбачає, що робити, якщо керівник причетний до цього правопорушення. Депутати поставили під питання можливість використовувати анонімі внутрішні та регулярні канали повідомлення. Зараз цю згадку про анонімність прибрали.
До цього законопроекту, який ще не набув чинності закону, норми, які регулюють захист викривачів є набагато сильнішими, ніж якщо вони будуть з врахуванням цих пропозицій. Дуже мало зараз успішних кейсів, коли викривач після реалізації свого права, нормально залишився існувати в колективі чи якійсь частині суспільства.
«Викривач – найпотужніший інструмент для запобігання і протидії корупції. Саме викривальність встановлює взаємний суспільний контроль один за одним. Якщо не буде контролю, тоді буде безлад і безконтролля… 99% всіх повідомлень, які надходили – це анонімні викривачі, вони користувалися анонімними каналами зв’язку. Їх не можна було ідентифікувати», – пояснює Олег Поліщук, викривач, ексдиректор із запобігання і протидії корупції ДП «НК «Енергоатом».
Цей законопроект повністю суперечить лозунгам і програмним засадам чинного президента. Адже люди бояться розказувати, бо над ними чиниться розправа. А тепер буде ще більше. Більше 25 організацій об’єдналися і просять ветувати цей закон президента України. Також до В. Зеленського звернулися низька депутатів Європарламенту і міжнародна мережа викривачів Whistleblowing International Network.
Анна Майєрс, виконавча директорка Whistleblowing International Network розказала про організацію та її роботу. Організація співпрацює з недержавними організаціями викривачів по всьому світу більше 40 років. Одне із завдань організації – зрозуміти, як законодавство впливає на викриття корупції. Вплив неправильної поведінки на громади негативний. Викривачі, коли опиняються у цій ситуації, відчувають дилему: повідоми про людину, про яку їм не хочеться повідомляти. Працівники консультують людей, як вони можуть повідомити про винних в неналежній поведінці, як це можна доказати. Інституційні системи мають підтримати викривачів. Ті, хто при владі, часто не хочуть, щоб про них повідомляли щось негативне, чи щось трапилось з їхнього недбальства чи потурання. Вони намагаються створити перешкоди.
Закон захисту прав викривачів був прийнятий у 2019 році. Цей закон – прорив у сфері в України. Ці правки, які зараз пропонуються, ставлять права людини під загрозу. Це буде обмеження права свободи слова та інформації. Адже людина може бути в ізоляції після повідомлення про порушення. Особливо, якщо вона – єдиний свідок. Нова правка вимагає висновків та міркувань. Такої думки Том Девайн, юридичний директор Government Accountability Project.
«Інститут викривачів – дуже важливий інструмент запобігання і виявлення не тільки корупції, але і інших правопорушників, які можуть вчинятися службовими особами. Громадянське суспільство дуже довго йшло до того, щоб цей інструмент з’явився та запрацював. Законодавче поле потребувало певних змін та доповнень. Одним з цих удосконалень був Єдиний портал повідомлень викривачів, який би гарантував анонімність», – зазначає Андрій Білецький, адміністративний директор ACREC. Пан Андрій розказав один цікавий момент. Ці вправки, які внесли депутати до законопроекту дуже кричущі. В цілому, ті, хто вносили вправки, утрималися від самого голосування. Вони зманіпулювали провладною більшістю в парламенті, змусили їх проголосувати за вправки. Це депутати із політичної партії «Батьківщина». Вправки зміщують акцент з того, що повідомляється викривачем на те, звідки в нього з’явилась ця інформація. Він має доводити все це. Викривачу потрібно буде збільшувати витрати на правову допомогу.
