Запрошення до участі у спеціальному проєкті «Навколо книги» доктора історичних наук, професора Одеського національного університету імені І.І. Мечникова Олександра Музичка цілком виправдане. Він автор багатьох видань, серед яких «Історик Федір Іванович Леонтович (1833-1910): життя та наукова діяльність», «Грузини в Одесі: історія і сучасність», «Історичні традиції добросусідства Одещини», «Чорноморська хвиля Української революції. Провідники національного руху в Одесі у 1917- 1920 роках».
А ще він відомий своєю безкомпромісністю у всьому, що стосується української національної ідентичності. Саме про цю рису його і запитав ведучий Ігор Стамбол.
«Я дуже відкритий для спілкування з нашою молоддю. Готовий вислухати абсолютно спокійно будь-які зауваження на свою адресу. Ніякої корони на голові немає абсолютно. Але якщо йдеться про безкомпромісність з точки зору українських національних аксіом, то звичайно я проти будь-яких компромісів на теми мови, на теми території, на теми української культури», – відповів науковець.
Таку безкомпромісну позицію у всіх найбільш принципових питаннях української реальності та історії Олександр Музичко зайняв на початку нульових.
«А де брати ці аксіоми, які ви черпаєте? Хотілося б, щоб, наприклад, був кодекс. Можливо Міхновський, можливо Донцов, можливо хтось інший», – поцікавився ведучий.
На думку гостя, в будь-якій національній історії і національній культурі є свої видатні персонажі.
«Для чехів це Томаш Масарик та Вацлав Гавел. Їхні погляди – то є база. Дуже мало з чехів знайдеться ті, які кажуть, що це все абсолютно непотрібні речі, давайте їх якось відкидати. Тому я згоден з тим, що у нас є певний канон, найбільший канон, який склався у 1920-30-ті роки. Саме в цей час завдяки Донцову, Липі, багатьом іншим нашим ідеологам сформувалися ті речі, які ми тільки маємо модернізувати, доповнити, адаптувати. Адже базово нічого не зміниться, тому що там сформулювана дуже важлива річ, на якій наголошував Юрій Липа: цінність України в ній самій, а не в тому, що ми маємо бути додатком до когось – чи до Росії, чи до політики США, чи до Англії і так далі», – пояснив Олександр Музичко, який переконаний, що для людей принципових, які живуть ідеями, мають існувати аксіоми.
Професор Одеського національного університету імені І.І. Мечникова вважає, що їх треба брати у власній совісті, передусім у власному світогляді.
«Ти маєш через свій світогляд шукати оці базові речі, але коли знайшов, мусиш вже на них стояти. Я маю на увазі не зупинитися в своєму зростанні, в накопиченні бази світогляду. В певний час людина має зрозуміти, що ось є мої базові речі, а я стою за це», – додав він.