«Займаюся популяризацією цієї постаті з тим, щоб його надійно ввести в наш культурний політичний контекст, і щоб цю постать належно сприймали, як одного із творців української нації. І якраз в цьому плані бачу великі прогалини. Ми значною мірою успадкували советський спадок сприйняття нашої культури. Окремі постаті, такі як Грушевський і Грінченко, здобули вже належну славу. Їх вписано в наш контекст так само, як імена Франка, Шевченка, Лесі Українки. А от Куліш, Драгоманов, Костомаров досі недооцінені і над цим ще треба багато-багато працювати», – вважає Олесь Федорук, літературознавець, кандидат філологічних наук, автор багатьох праць з історії літератури, відповідальний секретар редколегії «Повного зібрання творів» Пантелеймона Куліша, керівник Центру дослідження життя і творчості П. Куліша.
Пантелеймон Куліш працював в багатьох різних напрямках і ті напрямки або започаткував або розвивав. Куліш заклав перший канон історії української літератури, першим подивившись на творчість Котляревського, Квітки-Основ’яненка. Він помітив, підняв і заохотив до праці таких письменників як Нечуй-Левицький, ту ж свою дружину Ганну Барвінок, Марко Вовчок. Це був організатор літературного процесу, мав власну друкарню і друкував книжки українських письменників.