Особливості української діджиталізації

ілюстрація Нікіти Тітова

Компанія Kantar Ukraine займається маркетинговою аналітикою, тому її дослідження мають дещо інший фокус, ніж соціологічні. У серпні 2023 року компанія провела дослідження використання цифрових інструментів у містах 20+ тис. населення серед респондентів віком від 18 до 55 років. Це третє подібне опитування, яке допомагає простежити динаміку з 2021 року.

За результатами дослідження, за рік удвічі зросла кількість людей, які шукали інформацію в інтернеті українською мовою (до 55%). Насправді, ці цифри дуже показові, хоча алгоритми пошуковиків без додаткових налаштувань усе одно видають результати російською на запити українською.

За даними Kantar Ukraine, з 2021 року відбулося також рекордне зростання попиту на український контент – у 6 разів. Це зумовлено як принциповою відмовою від російськомовного контенту через агресію, так і активізацією творців україномовного продукту, зокрема дублювання українською.

Цей тренд проілюстровано на прикладі фільмів: у 2021 році українці дивилися один фільм на сто українською, а у 2023 році – один на 15. 

Якщо говорити про безготівкове використання грошей, то тут Україна доволі прогресивна: 69% сплачують карткою, з них 39% за допомогою телефона чи годинника (за цим показником Україна 3 у Європі). 

Попри те, що тільки 16% респондентів оцінили своє фінансове становище як задовільне, 33% мають платні підписки на стрімінгові сервіси.

Найпопулярніші з них – Megogo (47%), Sweet.tv (35%), Netflix (28%), YouTube Premium (26%), Kyivstar TV (25%).

Завдяки технології Smart TV, тобто інтеграції телевізора з інтернетом, телебачення поступово починає відвойовувати свою втрачену популярність, особливо у містах 500 тис.+ населення, де зросла кількість проведеного часу за телевізором.

Стрімінгові сервіси почали використовувати не тільки для перегляду відео, але й для прослуховування музики і подкастів (29%). Для цього використовують YouTube music (64%), Spotify (32%), Google Play Music (16%) та ін.

Популярність подкастів зросла за рік на 5%. Так само зросла популярність радіо – на 27%.

Опитування Kantar підтвердило дані інших досліджень про лідерські позиції Telegram в Україні (88%), однак на другому місці Viber (77%), на третьому YouTube (72%), далі Facebook (67%) та Instagram (57%). Це зумовлено тим, що тут береться загальне споживання контенту, не тільки інформаційного. Також простежується чітка вікова різниця: Молодь 18-29 років віддає перевагу Telegram (91%), покоління 40-55 років – Viber (80%), група 30-40 років – Facebook (72%). Як зазначають дослідники – Viber активно використовують для координації шкільної та дошкільної освіти.

ТikTok, за даними цього дослідження, користуються 40% респондентів, Whatsapp (19%), X (Twitter) (11%).

За рік повномасштабного вторгнення Telegram показав приріст у 48%, YouTube – 27%, Viber – 20%, Facebook – 18%, Instagram – 16%. (тут ідеться не про користування загалом, а про збільшення часу, проведеного на платформі).

Різні платформи використовують для різних цілей. 69% користувачів YouTube використовують цю платформу для розваг, а 70% користувачів Telegram для споживання новин. Viber у цьому рейтингу посідає доволі низькі сходинки, оскільки переважно – це інструмент комунікації.

Проведене дослідження показало тенденції діджиталізації міської України (населені пункти 20 000+ населення), паралельно можна виділити кілька тенденцій:

– цифризація сфери фінансових розрахунків, джерел інформації та дозвілля,

– цифризація та поступове відродження телебачення та радіо,

– збільшення популярності подкастів,

– запит на українськомовний контент,

– збільшення часу, проведеного у месенджерах і соцмережах,

– диверсифікація платформ для різних цілей – інформаційних, розважальних комунікаційних.

У контексті суттєвого зростання запитів до інтернет-пошуковиків українською дуже доречним видається звернення Олени Зеленської до топ-менеджменту Google, яке та зробила наприкінці жовтня:

«Просимо активніше продовжити роботу з дерусифікації пошукової видачі Google для українських користувачів в Україні та за кордоном, коли в налаштуваннях операційної системи чи браузера обрана Україна, звертаємося до вас із проханням у налаштуваннях простору YouTube від’єднати Україну від географічної належності до простору СНД та змінити автоматичну видачу російськомовного контенту для користувачів з України та з українських IP-адрес, а також змінити автоматичну видачу рекомендованого та популярного контенту для українців із російського на український та європейський».

Якщо топовий пошуковик реалізує ці кроки, то дані наступних досліджень покажуть ще більший відхід від російського інтернет-простору.


ЛЕСЬ БЕЛЕЙ