Наприкінці жовтня в Україні відзначили ювілей Майка Йогансена – одного із засновників літературного об’єднання ВАПЛІТЕ, який народився 130 років тому у Харкові, а загинув від куль нквдістів у Києві.
Для розмови про цю постать до Українського кризового медіа-центру запросили заступницю генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», кандидата філологічних наук Тетяну Шептицьку та поета, прозаїка, перекладача, журналіста Олега Коцарева.
«Ця унікальна постать приваблює і своєю творчістю, і рисами характеру, і тими уявленнями, які у нас формувалися під впливом і мемуарної літератури, і тих досліджень, і результатів тих пошуків, родзинок, які презентуються сьогодні», – відмітила Тетяна Шептицька.
За її словами, зі здобуттям Україною незалежності ці імена лише входили в навчальні програми і загальнокультурний контекст, в той час як зараз перетворились у важливих діячів нашого культурного сьогодення.
«Покоління розстріляного відродження так чи інакше присутнє зараз тут з нами, продовжуючи творити певні контексти, хоча це вже роблять інші люди, як то кажуть, іншими руками, іншими умами. І є різні спроби і в кінематографії, і в театральному мистецтві, і в сучасній музиці так чи інакше використати цю велику спадщину», – продовжила заступниця генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».
Вона розповіла про те, які культурно-мистецькі заходи відбулись з нагоди 130-річчя Майка Йогансена, і серед них виділила народний студентський театр «Вавилон».
Олег Коцарев згадав часи своєї юності, коли була надрукована лише одна книжка. Сьогодні ж не можна жалітись на те, що тексти Майка Йогансена видаються та перевидаються. Особливої уваги заслуговує реконструкція книги “Югурта (Повість про старий Харків)”, написаної за рік до розстрілу автора.
«Це останній роман Йогансена. Рукопис його не зберігся. Але є переклад, є якісь дані про те, що там мало бути в тому романі, і ось зараз Ярина Цимбал ніби наново пише цей роман», – сказав він.
На думку Олега Коцарева, є ще чимало прогалин, з якими доведеться працювати.
«Ми до кінця досі не знаємо і не розуміємо, наприклад, біографій персонажів Розстріляного відродження. Біографії будь-кого. Маємо ще є багато питань, які варто з’ясовувати, які є цікавими і часом загадковими. Ми часто не зовсім добре розуміємо мотивацію і тих подій, які відбувалися в літературному угрупуванні АПЛІТЕ. Це залишається дуже плідним полем, де можна ще багато всього важливого і цікавого знайти», – заявив літератор.
