1 червня 2021 року Верховна Рада підтримала в другому читанні законопроєкт 2051-1 «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України», який передбачає заборону на поширення легких пластикових пакетів. Документ підтримали 297 народних депутатів. Заборона не поширюється на надтонкі пакети шириною до 22,5 сантиметрів та глибиною до 34,5 сантиметрів, завдовжки до 45 сантиметрів, призначених для пакування свіжої риби, м’яса, сипучих продуктів, льоду. Вони можуть продаватися як первинна упаковка. Цей виняток має діяти до 1 січня 2023 року. Решта пластикових пакетів підлягає вилученню з обігу. Крім того, продавцям заборонено надавати пластикові пакети безоплатно. За порушення обмежень Держпродспоживслужба може накласти штрафи. Український кризовий медіа-центр ініціює експертне обговорення для того, щоб з’ясувати: Як підготуватися продавцям та споживачам до набрання чинності закону 1 січня 2022 року? Яких труднощів варто очікувати до і після набрання законом чинності? Наскільки українське суспільство виявилося готовим до такого рішення і чи передувала йому інформаційна кампанія, націлена на пересічних громадян? Якими мають бути наступні кроки законодавчої та виконавчої влади?
Експерти зазначають, що до набуття законом чинності у бізнесу є трохи часу для того, щоб підготуватися до нових правил гри. Що стосується українського суспільства – ситуація по Україні не є однорідною. З одного боку, є еко-ентузіасти, які давно мінімізували використання пластику у своєму житті. З іншого боку, є категорії населення, яким з різних причин нова заборона принесе певні незручності. Проте всі висловлюють сподівання, що ухвалений закон стане поштовхом для наступних важливих рішень в сфері екології.
«Часу щоб підготуватися трохи є. Багато зроблено по просвіті населення, в роботі з великими мережами супермаркетів, які відгукнулися на заклик зберігати довкілля. Звичайно, треба буде працювати з одиничними торговельними точками, переважно у віддалених кутках країни, та ринками. З одного боку ми раді, що депутати так одноголосно проголосували за цей закон. З іншого боку у нас є кілька важливих екологічних законопроектів, розроблених за допомогою ЄС, до яких у законодавця досі не доходять руки», – зазначила Ольга Мелень-Забрамна, керівниця юридичного відділу МБО «Екологія-право-людина».
«Цей закон – це перемога. Шлях до цього був доволі довгий. Суспільству треба брати приклад з екоактивістів, які давно користуються екоторбами і це дуже зручно і компактно. Звичайно, бізнес зараз замислився, тому що це шлях для відкриття стартапів. Наприклад виробництва пакетів з крохмалю. Кожна така дія відкриває шлях для наступних екологічних ініціатив. Сьогодні це пакети, завтра це може бути одноразовий посуд», – наголосив Богдан Красавцев, голова ГО «Екологічна нація».
Учасники обговорення погодились, що перед прийняттям закону з боку держави не передувало потужної інформаційної кампанії. Причиною цього може бути високий рівень конценсусу в Парламенті. Проте народні депутати мають пам’ятати, що загальна згода в законодавчому органі не завжди означає одностайність та повне розуміння проблематики суспільством, тому така робота має продовжуватися. Робота з підвищення рівня екологічної свідомості має вестися комплексно, з залученням всіх можливих каналів інформації.
«Має бути хороше інформування суспільства і з боку медіа, і з боку громадських ініціатив, мають бути кроки з боку бізнесу і, звісно, влади. Ми маємо змінити систему не просто забороною, а і пояснити для чого це робиться», – підкреслила Анна Яблучна, комунікаційниця ГО «Україна без сміття».
«У питаннях екології у нас на сьогодні нема лобістів. Є громадські організації, які є прихильниками заборони пакетів. Згідно з соціологічними дослідженнями, тема екології хвилює близько 5% громадян, що є дуже низьким показником», – додав Богдан Красавцев.
Ольга Мелень-Забрамна, пояснила, що до того як у переважної більшості громадян з’явиться щире усвідомлення того, що відмова від пластику є необхідною – стримувати його використання встановленням ціна на пластикові пакети буде ефективною мірою.
«Рівень екологічної свідомості українців не дуже високий. Більшість починає турбуватися з приводу стану довкілля лише тоді, коли захворіють або коли під їх парканом почнуть будувати якесь шкідливе виробництво. Те нововведення, що пакети не будуть безкоштовними – ефективна міра, оскільки люди рахують свої гроші», – уточнила вона.
Підсумовуючи, експерти висловили сподівання з приводу наступних кроків влади в напрямку збереження та покращення стану довкілля. Серед них особливо очікуваними є відмова від одноразового посуду, стимуляція відповідального споживання та створення належної нормативно-правової бази для можливості переробки відходів.
«Було б чудово побудувати в Україні циркулярну економіку, коли сміття є ресурсом. Сьогодні близько 5% України завалені твердими відходами. Ми народжуємо дітей, але не думаємо про те, що ми їм залишимо», – наголосив Богдан Красавцев.
