ВИСНОВКИ
Міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович заявив, що Польща в рамках роботи в ООН наполягатиме на необхідності дотримання міжнародного права, зокрема, у питанні України. Він також зазначив, що Варшава прагнутиме більшою мірою, ніж досі, взяти участь у спробі вирішення конфлікту в Донбасі.
У Євросоюзі вважають ухвалений закону “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях” внутрішньою організацією українських цивільних і військових структур. Водночас, у ЄС сподіваються на продовженні виконання зобов’язань у рамках Мінського і Нормандського процесів. Речник канцлера ФРН Штеффен Зайберт заявив, що уряд Німеччини має намір дослідити питання відповідності закону “Про особливості…” досягнутим у Мінську домовленостям. Штеффен Зайберт наголосив, що Мінські домовленості, які визнані Києвом, мають залишатись незмінними. Президент Росії Володимир Путін скликав Раду безпеки РФ після прийняття Верховною Радою України закону про реінтеграцію Донбасу. Зокрема в Кремлі заявили, що закон може негативно вплинути на перспективи врегулювання. Також Москва не згодна з формулюванням про визнання Росії країною-агресором.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає, що місце проведення засідань ТКГ по врегулюванню ситуації на сході України не має значення для досягнення результату. За словами Клімкіна, Мінськ для переговорів Тристоронньої контактної групи був обраний завдяки “відносній нейтральності Білорусі” і хорошої логістики. Міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей заявив, що успіх переговорів із врегулювання конфлікту на Донбасі залежить не від місця, а від зацікавленості сторін у припиненні кровопролиття.
Петро Порошенко заявив про можливість долучити питання окупованих російськими військами Абхазії та Південної Осетії до обґрунтування продовження і вдосконалення санкцій проти РФ європейською стороною. “Це допоможе нам привернути більше уваги та стимулювати Європу продовжити санкції проти Росії. Ми можемо додати грузинську складову за Південну Осетію та Абхазію”, – заявив Порошенко.
Голова Національного банку Валерія Гонтарева стверджує, що затягування з її відставкою сталося з вини парламенту, вона також розраховувала, що відставка відбудеться 19 січня. Голова Нацбанку також зазначила, що обстановка в залі Ради під час її виступу буде неспокійна. Вона також додала, що голосування за її відставку є важливим для всіх співробітників НБУ. Представник президента у Верховній Раді Ірина Луценко заявила, що не сумнівається у тому, що парламент підтримає кандидатуру Якова Смолія на посаду голови Національного банку. Також Ірина Луценко прогнозує, що парламент визначиться з новим складом Центральної виборчої комісії в лютому. Вона також повідомила, що президент Петро Порошенко до кінця січня внесе до Верховної Ради кандидатури в ЦВК.
Заступник голови НБУ Дмитро Сологуб заявив, що наближення виборів ускладнює співпрацю з МВФ та отримання чергового траншу. Відсутність рішення про надання фінансування до липня, свідчитиме про те, що програма EFF уже не відновиться. “Технічно, перший квартал уже не виглядає реальним. Отримання траншу в другому кварталі є більш імовірним. Зрозуміло, що чим ближче до виборів, тим складніше отримувати фінансування. Якщо теоретично українська влада за 2 місяці до виборів ухвалить низку непопулярних реформ, то вона гроші отримає. Однак питання в тому, що це малоймовірно”, – зазначив Сологуб. Міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що неотримання жодного траншу в цьому році і виліт з програми МВФ — це синоніми. Він також повідомив, що він направляє значні зусилля на успішне продовження програми МВФ. Він зазначив, що у владі існує велика кількість людей, які кажуть про можливість України розвиватися без допомоги МВФ. Данилюк вважає, що «багато з тих, хто зараз про це говорить, переслідують інші цілі». «Вони не хочуть реформ і змін, багато хто хоче позбутися від МВФ, щоб законсервувати поточну ситуацію на догоду своїм особистим інтересам», – заявив Данилюк. Він також повідомив, що Україна не обговорює нову програму співпраці з Міжнародним валютним фондом.
Олександр Данилюк заявив, що Мінфін актуалізує акти, які дозволять продовжувати реформу ДФС. Він зазначив, що скасування Кабміном актів, що передбачали реформування ДФС та митниці, є негативним сигналом. «Але це точно не кінець комплексної реформи», – заявив Данилюк. «Країні не потрібна фіскальна служба, в якій є люди, що працюють не в інтересах держави, на роботу якої впливають окремі депутати і бізнес-групи, в роботу якої втручається Генеральна прокуратура і економічний блок СБУ», – додав міністр фінансів. Також Олександр Данилюк підтвердив плани реорганізувати Державну фіскальну службу у дві юридичні особи. «Ми будемо прискорювати реформу ГФС. Будемо створювати єдину юридичну особу для митниці, єдину юрособу для податкової, щоб прибрати корупцію на місцях», – заявив Данилюк. Олександр Данилюк також заявив, що дії ГПУ в Україні ускладнили розгляд справи Приватбанку проти екс-власників у Лондонському суді.
Керівник САП Назар Холодницький заявив, що САП може забрати всі справи з Національного антикорупційного бюро й розслідувати їх з іншими правоохоронними органами, якщо в НАБУ продовжуватимуться витоки інформації. Холодницький повідомив, що зараз через цю ситуацію НАБУ проводить внутрішню перевірку, а згодом буде відкрито кримінальне провадження.
Міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик повідомив, що фінансовий план НАК “Нафтогаз України” на поточний рік не передбачає закупівлі газу у Росії. За словами Насалика, за рахунок нарощування власного видобутку газу уряд планує звести до нуля імпорт газу для покриття потреб населення.
Набув чинності наказ Міністерства фінансів про монетизацію субсидій на рівні підприємств-постачальників енергоносіїв і житлово-комунальних послуг.
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- Клімкін підтвердив загибель шістьох українців внаслідок нападу терористів на готель у Кабулі (91 публікація у ЗМІ)
- Україна не веде переговорів із МВФ щодо нової програми, – Данилюк (42 публікації у ЗМІ)
- Гонтарева звинуватила Раду у затягуванні із її звільненням (20 публікацій у ЗМІ)
- Німеччина вирішила перевірити закон про реінтеграцію Донбасу на відповідність Мінську (23 публікації у ЗМІ)
- Клімкін не бачить сенсу переносити переговорний майданчик по Донбасу з Мінську (17 публікацій у ЗМІ)
МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.
Вночі 20 січня невідомі намагалися атакувати посольство України в Греції пляшками із запальною сумішшю, повідомив міністр закордонних справ Павло Клімкін у Twitter. “Вночі була спроба атаки на наше посольство в Афінах пляшками із запальною сумішшю. Напевно, радикали під впливом Росії”, – написав він. За словами міністра, ніхто не постраждав, посольство взяли під цілодобову охорону. Заходи безпеки уживаються в усіх країнах.
Польща в рамках роботи в ООН наполягатиме на необхідності дотримання міжнародного права, зокрема, у питанні України, повідомляє “Польське радіо” із посиланням на міністра закордонних справ країни Яцека Чапутовича. Говорячи про пріоритети роботи під час засідання Ради безпеки ООН у Нью-Йорку, голова зовнішньополітичного відомства країни наголосив на тому, що Польща намагатиметься показати, що є важливою державою. Тож у Радбезі ООН наполягатиме на необхідності дотримання міжнародного права.
Постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба вважає, що в разі повернення Росії в ПАРЄ політика Москви залишиться незмінною. “У разі безумовного повернення Росії в ПАРЄ політика Москви не зміниться. А от Рада Європи стане іншою. Якщо вона пробачить порушення Росії, то втратить право критично висловлюватися стосовно інших країн. Якщо Асамблея виключно заради Москви власноруч позбавить себе права застосовувати санкції, то втратить сильний інструмент впливу на всі інші 46 столиць”, – написав Д. Кулеба у статті для тижневика “Дзеркало тижня. Україна”, опублікованій в суботу. Водночас він бачить і позитивний момент: “Але є і позитив: якщо все це відбудеться, Рада Європи отримає свої гроші. Які, щоправда, і так мала отримати за законом”.
Президент України Петро Порошенко зустрінеться з президентом США Дональдом Трампом у Давосі, заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін “Звичайно, президент буде розмовляти з Трампом…”, – сказав П. Клімкін в ефірі телеканалу “Інтер” в п’ятницю ввечері, розповідаючи про майбутні зустрічі глави української держави в Давосі.
Міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей заявляє, що успіх переговорів із врегулювання конфлікту на Донбасі залежить не від місця, а від зацікавленості сторін у припиненні кровопролиття. “Навряд чи щось залежить від місця проведення переговорів. Переговори щодо України можна перенести хоч в Антарктиду, якщо буде упевненість в їхньому успіху. Але для появи цієї упевненості потрібно, щоб усі залучені до цього конфлікту сторони, а також начебто “сторонні”, але дуже зацікавлені держави були щиро націлені на припинення кровопролиття”, – наводить прес-служба МЗС слова В. Макея.
Президент України Петро Порошенко заявляє про можливість долучити питання окупованих російськими військами Абхазії та Південної Осетії до обґрунтування продовження і вдосконалення санкцій проти РФ європейською стороною. Як повідомляється на офіційному сайті глави Української держави у п’ятницю, на зустрічі з головою парламенту Грузії Іраклієм Кобахідзе в рамках його офіційного візиту в Україну П. Порошенко зазначив, що наразі триває робота з удосконалення механізму санкцій проти РФ, і грузинська сторона може до неї долучитися.
Місце проведення засідань Тристоронньої контактної групи по врегулюванню ситуації на сході України не має значення для досягнення результату, вважає міністр закордонних справ України Павло Клімкін “Заспокойтеся, місце формату не має особливого значення. … Важливо, що ми, на жаль, не просуваємося в нашому процесі, оскільки Росія принципово не хоче виконувати ніякі зобов’язання і причина дуже проста – зберегти в окупованому Донбасі те, що є, як російську колонію”, – сказав П. Клімкін в п’ятницю ввечері в ефірі телеканалу “Інтер”.
РЕІНТЕГРАЦІЯ ДОНБАСУ.
У Євросоюзі вважають ухвалений закону “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях” внутрішньою організацією українських цивільних і військових структур. Водночас, там сподіваються на продовженні виконання зобов’язань у рамках Мінського і Нормандського процесів, повідомляє “Укрінформ” з посиланням на слова речниці ЄС. “Цей закон стосується внутрішньої організації українських цивільних і військових структур у контексті конфлікту на сході України з огляду на майбутню реінтеграцію територій, які нині є непідконтрольними українському керівництву, – заявила речниця та додала. – Ми очікуємо, що дипломатичні зусилля у вирішенні конфлікту, зокрема у форматі “Нормандської четвірки” та Тристоронньої контактної групи, продовжуватимуться на засадах виконання усіх відповідних зобов’язань”.
Федеральний уряд Німеччини має намір дослідити питання відповідності закону “Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях” досягнутим у Мінську домовленостям, повідомляє DW. Мінські домовленості, які визнані Києвом, мають залишатись незмінними, наголосив речник канцлера ФРН Штеффен Зайберт. У цьому контексті він пообіцяв дослідження урядом Німеччини питання того, наскільки закон про реінтеграцію Донбасу відповідає Мінську. “”Мінськ” є тими рамками, які були створені для пошуку мирного вирішення (збройного конфлікту в Донбасі – ред.), та у якому також бере участь федеральний уряд ФРН. Ці рамки, які визнані також самою Україною, мають залишатись незмінними”, – наголосив Зайберт.
Прийнятий Верховною Радою закон про реінтеграцію (деокупацію) Донбасу не суперечить міжнародному праву, впевнений суддя Міжнародного кримінального трибуналу (2001-2005), посол Володимир Василенко. “Схвалений закон з точки зору юридичної техніки і класичних правових доктрин не ідеальний, але він не суперечить Конституції України, не суперечить нормам міжнародного права в т.ч. і гуманітарного”, – сказав він на прес-конференції в Києві. На думку дипломата, також закон уточнив і конкретизував головні елементи правової позиції України в питанні відсічі збройної агресії Росії та подолання наслідків цієї агресії.
Президент Росії Володимир Путін скликав Раду безпеки РФ після прийняття Верховною Радою України закону про реінтеграцію Донбасу. Зокрема в Кремлі заявили, що закон може негативно вплинути на перспективи врегулювання. “В контексті України обмінялися думками у зв’язку з прийнятим нещодавно новим законом щодо Донбасу, зазначивши, що, безумовно, цей закон може негативним чином вплинути на перспективи врегулювання”, – заявив у п’ятницю, 19 січня, прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков. За його словами, “у цьому контексті було наголошено на безальтернативність мінських угод і “нормандського формату”. Також Москва не згодна з формулюванням про визнання Росії країною-агресором.
ЕКОНОМІКА.
Представник президента у Верховній Раді, член парламентської фракції “Блоку Петра Порошенка” Ірина Луценко не сумнівається, що парламент підтримає кандидатуру Якова Смолія на посаду голови Національного банку. “Він професіонал, і за нього проголосують”, – заявила Луценко в ефірі телеканалу “Інтер” увечері в п’ятницю, 19 січня. Політик повідомила про готовність Валерії Гонтаревої відзвітувати перед депутатами про свою роботу на посаді керівника Нацбанку. “Я думаю, що Гонтарева прийде до парламенту і представить відповідний звіт. Їй є що сказати, проведено величезну банківську реформу”, – зазначила Луценко.
Голова Національного банку Валерія Гонтарева стверджує, що затягування з її відставкою сталося з вини парламенту, вона також розраховувала, що відставка відбудеться 19 січня. Про це вона розповіла в інтерв’ю “Українським Новинам”. “Після подачі вчора подання президента на моє звільнення я готувалася сьогодні (19 січня, – ред.) доповідати у Верховній Раді, чекала, коли мене викличуть, одягла красиву білу сорочку. Сподівалася, що нарешті мене звільнять, але не так сталося. Мені ж на промову потрібно 10 хвилин лише”, – зазначила Гонтарева.
Наближення виборів ускладнює співпрацю з Міжнародним валютним фондом та отримання чергового траншу. Відсутність рішення про надання фінансування до липня, свідчитиме про те, що програма EFF уже не відновиться, повідомив заступник голови НБУ Дмитро Сологуб в інтерв’ю “Українським новинам”. “Технічно, перший квартал уже не виглядає реальним. Отримання траншу в другому кварталі є більш імовірним. Зрозуміло, що чим ближче до виборів, тим складніше отримувати фінансування. Якщо теоретично українська влада за 2 місяці до виборів ухвалить низку непопулярних реформ, то вона гроші отримає. Однак питання в тому, що це малоймовірно”, – зазначив Сологуб.
“Неотримання жодного траншу в цьому році і виліт з програми МВФ — це синоніми насправді, тому що програма закінчується в першому кварталі 2019-го. Зараз мої значні зусилля спрямовані на успішне продовження програми МВФ”, — заявив в інтерв’ю для DT.UA міністр фінансів Олександр Данилюк. За його словами, якщо реформ не буде, не буде і програми, тут все просто. “Звичайно, я теж хочу, щоб Україна була самостійною і рухалася вперед без сторонньої допомоги, але багато з тих, хто зараз про це говорить, переслідують інші цілі. Вони не хочуть реформ і змін, багато хто хоче позбутися від МВФ, щоб законсервувати поточну ситуацію на догоду своїм особистим інтересам”, — підкреслив міністр.
Україна не обговорює нову програму співпраці з Міжнародним валютним фондом. Про це в інтерв’ю для DT.UA заявив міністр фінансів Олександр Данилюк. На його думку, уряду необхідно в рамках чинної співпраці реалізувати максимум для країни. “У першу чергу, мова йде про пріоритетні реформи, необхідні у рамках цієї програми. Тільки після її виконання ми можемо думати про наступні кроки у співпраці з Фондом”, — наголосив міністр.
Україна не зможе обслуговувати свої боргові зобов’язання, якщо перерве співпрацю з Міжнародним валютним фондом. Тому українська влада повинна виконувати зобов’язання перед МВФ і продовжувати проводити реформи, заявив голова Стратегічної групи радників з підтримки реформ в Україні, екс-міністр фінансів Словаччини Іван Міклош. Однією з найважливіших реформ, яку необхідно провести найближчими місяцями, Міклош назвав створення ефективного антикорупційного суду. “Треба мати не просто якийсь Антикорупційний суд – потрібно мати такий суд, який працюватиме. І не тільки за назвою антикорупційний, а той, який реально боротиметься з великою корупцією”, – заявив експерт в ефірі “5 каналу” увечері в п’ятницю, 19 січня.
РЕФОРМИ.
“Величезний конфлікт інтересів деяких людей, які повинні займатися прийняттям законів, а безпосередньо зайняті управлінням окремими митницями та податковими, наприклад. У підсумку акти не були підписані, і Кабмін їх скасував. Це, безперечно, негативний сигнал. Але це точно не кінець комплексної реформи. Мінфін актуалізує акти, які дозволять цю реформу продовжувати, і внесе їх”, — заявив в інтерв’ю для DT.UA міністр фінансів Олександр Данилюк. При цьому він упевнений в підтримці прем’єра і колег-міністрів.
Міністр фінансів Олександр Данилюк підтвердив плани реорганізувати Державну фіскальну службу (ГФС) у дві юридичні особи. “Ми будемо прискорювати реформу ГФС. Будемо створювати єдину юридичну особу для митниці, єдину юрособу для податкової, щоб прибрати корупцію на місцях. Після цього у нас буде можливість залучати нових людей, тому що вони будуть вірити в цю реформу, а не косметичні зміни”, – сказав у ході години запитань до уряду в парламенті.
ПРИВАТБАНК.
Дії ГПУ в Україні ускладнили розгляд справи Приватбанку проти екс-власників у Лондонському суді. Про це в інтерв’ю для DT.UA заявив міністр фінансів Олександр Данилюк. На його думку, ризики були. “Дії ГПУ явно не допомагали процесу. Зараз ці ризики усуваються, завдяки професійній роботі юристів, залучених банком. Позови ГПУ були відкликані, рішення судів і в Одесі, і в Києві банк оскаржив. Зараз немає перешкод для руху справи вперед”, — наголосив міністр.
ГРОШІ ЯНУКОВИЧА.
У кінці минулого року Окружний адміністративний суд Києва зобов`язав ГПУ розкрити конкретні причини, чому було засекречено рішення Краматорського суду щодо конфіскації так званих “грошей Януковича”. Про це повідомляє проект “Марлін”, посилаючись на відповідне рішення суду. Зокрема суд зобов`язав державного експерта з питань таємниць ГПУ надати пояснення чи докази існування обставин для рішення про присвоєння грифу “таємно” описовій частині вироку Краматорського міського суду Донецької області. А також вказати дату прийняття такого рішення, особу, яка його приймала, та підстави присвоєння грифу “таємно” згідно Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Служби безпеки України від 12.08.05р. № 440 чи іншим документом.
СПРАВА НАСІРОВА.
Шевченківський районний суд Києва продовжив запобіжний захід відстороненому голові Державної фіскальної служби (ДФС) Роману Насірову до 19 березня, згідно з якою він зобов’язаний носити електронний браслет і не залишати межі Київської області. На засіданні в п’ятницю суд задовольнив клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Аналогічне рішення ухвалено й щодо керівника департаменту погашення боргу ДФС Володимира Новікова.
СААКАШВІЛІ.
Екс-президент Грузії, лідер партії “Рух нових сил” Міхеїл Саакашвілі знову заявляє, що 22 січня Київський апеляційний адміністративний суд може позбавити його останніх легальних підстав перебувати на території України. “У них є лише одна справа і лише одне бажання – у понеділок є головний суд для них, це апеляційний суд (Київський апеляційний адміністративний суд – ІФ), за яким припиняють мій статус в Україні та можуть мене депортувати з країни. Вони (українська влада – ІФ) спробують зробити так, щоб у вівторок мене вже не було в країні. Це їхній план”, – сказав він журналістам у п’ятницю в Апеляційному суді Києва, який переніс розгляд скарги прокуратури на відмову в домашньому арешті М. Саакашвілі на 26 січня. Політик вважає, що оскарження рішення Печерського суду Києва щодо запобіжного заходу для нього влада хоче здійснити 26 січня вже “без його присутності в країні”.
Екс-президент Грузії, лідер партії “Рух нових сил” Міхеіл Саакашвілі має намір продовжувати свої поїздки регіонами України та зустрічі з активістами. “Я хочу оголосити, що наші поїздки Україною та зустрічі тривають. У мене наступна поїздка до Львова та кількох інших міст. Я вже навчився, я їздитиму скрізь із генератором, зі свічками, призначатиму зустріч одночасно в п’яти залах. І все одно ми дійдемо до людей, тому що без цього у нас нічого не вийде”, – сказав він журналістам у п’ятницю в Апеляційному суді м. Києва.
АНТИКОРУПЦІЯ.
Солом’янський райсуд Києва 18 січня обрав запобіжні заходи чотирьом топ-менеджерам ТОВ “Енергія”, яких підозрюють у схемі заволодіння понад 300 млн куб. м природного газу НАК “Нафтогаз України” на суму понад 1,4 млрд грн. Зокрема раднику директора ТОВ “Енергія” Ігорю Кучмі, який за версією слідства є організатором схеми, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на два місяці із можливістю внесення застави у розмірі 5 млн грн. За даними слідства, Кучма повністю контролює діяльність ТОВ “Енергія-Новий Розділ” і ТОВ “Енергія-Новояворівськ”, що були задіяні у корупційній схемі. Судові засідання розпочалися вранці 18 січня і закінчилися близько 23 години.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура може забрати всі справи з Національного антикорупційного бюро й розслідувати їх з іншими правоохоронними органами, якщо в НАБУ продовжуватимуться витоки інформації. Про це заявив керівник САП Назар Холодницький каналу “1+1”, коментуючи інтерв’ю агента НАБУ одному з інтернет-видань. “Ми глибоко стурбовані таким черговим витоком інформації. Це ще раз підтверджує те, що в Антикорупційного бюро є системна проблема з таємницею слідства. Якщо так буде діяти далі, то Антикорупційна прокуратура просто не буде мати іншого виходу як забрати всі справи з НАБУ, залучати підрозділи інших правоохоронних органів і з ними доводити їх до кінця”, – сказав Холодницький. За його словами, такі публікації шкодять роботі всіх правоохоронних органів.
ЕНЕРГЕТИКА.
Фінансовий план НАК “Нафтогаз України” на поточний рік не передбачає закупівлі газу у Росії. Про це заявив міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик у Верховній Раді. “З приводу заяви керівника “Нафтогазу” … Перше: “Нафтогаз” не перебуває у сфері управління Міненерго. Друге: глава НАК ніяким чином не узгодив свою заяву з Міненерго, що формує державну політику. Третє: уряд, приймаючи фінансовий план “Нафтогазу”, ніяк не розглядав можливість закупівлі російського газу”, – сказав він. За словами Насалика, за рахунок нарощування власного видобутку газу уряд планує звести до нуля імпорт газу для покриття потреб населення.
Набув чинності наказ Міністерства фінансів про монетизацію субсидій на рівні підприємств-постачальників енергоносіїв і житлово-комунальних послуг. Про це повідомила прес-служба Міністерства фінансів. У прес-службі зазначили, що ця постанова була розроблена Мінфіном, обговорена з усіма зацікавленими сторонами і підтримана українськими та міжнародними експертами. “Це перший етап реформування системи розрахунків за субсидіями – монетизація субсидій на рівні підприємств, що надають послуги. Далі здійснюватиметься підготовка системи до впровадження монетизації субсидій на рівні домогосподарств”, – йдеться в повідомленні. Відповідний наказ Мінфіну затверджує форми реєстрів обсягів спожитих пільговою категорією населення пільг і субсидій на оплату енергоносіїв та наданих житлово-комунальних послуг.
