Погрози “Перемогою”: як Кремль готується до реваншу в Молдові

Антон Хімʼяк, аналітик HWAG/UCMC

21 квітня 2024 року в Москві відбулось збіговисько проросійських опозиційних діячів Молдови, на якому було задекларовано створення нового політичного блоку з промовистою назвою “Victorie” (“Побєда”). Політичну орієнтацію проекту підкреслювало навіть місце зібрання – московский готель The Carlton, розташований поблизу стін Кремля.

На борт “Побєда” взяла чотири опозиційні партії: “Відродження”, “Шанс”, “Альтернативна сила порятунку Молдови” та Victorie (“Перемога”). Їхньою спільною рисою є паразитування на відверто проросійському сентименті. Більшість цих політсил не мають ідеологічного спрямування (на відміну від Блоку соціалістів та комуністів), а послуговуються популізмом задля отримання політичних балів. 

Організатором дійства став давній прихильник “руского міра” Ілан Шор – олігарх-утікач, якого в квітні 2023 суд Молдови заочно засудив до 15 років ув’язнення через крадіжку банківських активів на мільярд доларів.

Головною метою блоку є об’єднання орієнтованих на Кремль опозиційних сил для конкуренції з проєвропейською партією влади “Дія і солідарність” на парламентських виборах в 2025 році. Також формування блоку свідчить про початок підготовки до президентських виборів, що відбудуться восени 2024 року. Ймовірно, проросійське лоббі спробує висунути єдиного кандидата від опозиції на противагу діючій президентці Майї Санду. 

В цьому матеріалі ми спробуємо розібратись, які саме загрози стоять перед молдовською демократією, які тактики Москва намагається задіяти для дестабілізації ситуації в країні та які наслідки це матиме в регіональному вимірі.

Придністров’я: старе опудало роспропаганди 

Придністров’я, сепаратистський регіон на лівобережжі Дністра, є головним важелем впливу РФ на Кишинів впродовж десятиліть. Після початку повномасштабного наступу Росії на Україну в 2022 фактор невизнаної республіки періодично підігрівається Москвою в інформаційній площині.  

Попри те, що військовий контингент РФ в Придністров’ї має доволі незначні наступальні можливості, кремлівські пропагандисти регулярно намагаються застосовувати “загрозу з Придністров’я” як інструмент залякування. Російські медіа час від часу запускають в інфопростір чутки про потенційний наступ російського контингенту в напрямку Одеси. Відповідні дезінформаційні кампанії спрямовані на підрив волі до спротиву українського суспільства. Водночас, потенційна загроза з боку Придністровʼя змушують воєнно-політичне керівництво України переміщати військові ресурси з лінії фронту для прикриття цього напрямку.

Скріншот з відео камер-спостереження, що зафільмували знищення гелікоптера в так званій ПМР, березень 2024

На початку квітня 2024 року Міністерство державної безпеки так званої Придністровської Молдавської Республіки (ПМР) повідомило, що невідомий дрон-камікадзе атакував військову частину неподалік українського кордону. Місяцем раніше подібна “атака” знищила гелікоптер на території невизнаної республіки. Особливо цікаво, що ці атаки співпали в часі зі зверненням чиновників Придністров’я до РФ з проханням дипломатичної допомоги. Нагадаємо, що наприкінці лютого відбувся “з’їзд депутатів усіх рівнів” невизнаної ПМР, на якому було ухвалено “звернення на адресу Ради Федерації та Держдуми Росії з проханням вжити заходів щодо захисту Придністров’я в умовах тиску з боку керівництва Молдови”. Втім, Кремль проігнорував чолобитну з Тирасполя. Більшість оглядачів сходяться на думці, що даний інфопривід був створений з єдиною метою – підігріти інтерес до послання Путіна Федеральним зборам. 

Зрештою, зацікавленість Росії в послугах ПМР полягає в діяльності ряду підприємств, що донедавна допомагали Кремлю обходити санкції Заходу. Втім, влада Молдови змогла обмежити експорт товарів подвійного призначення. Також на тлі війни активізуються  європейські країни, що надають безпекову та іншу допомогу Молдові. 

Проте Придністров’я – не єдиний інструмент Москви для дестабілізації Молдови і регіону.

Гагаузія: гра в сепаратизм за російськими правилами 

Гагаузія, автономний російськомовний регіон на півдні Молдови, може зіграти ключову роль у найближчому політичному майбутньому країни. Цей регіон є одним з головних осередків проросійських настроїв в країні. Російські групи впливу поклали око на роль Гагаузії в осінніх виборах і референдумі про членство Молдови в ЄС. Зокрема, це помітно на прикладі активізації російського сегменту телеграм каналів, що висвітлюють ситуацію в Молдові.

Заступник виконавчого директора аналітичного центру “Українська Призма” Сергій Герасимчук в цьому контексті слушно згадує роль башкана (глави) Гагаузії Євгенії Гуцул: “Про неї не знали ні в Гагаузії, ні в Молдові загалом. Ілан Шор, фактично, проплатив вибори і, підкуповуючи виборців, вона (Є. Гуцул – ред.) здобула цю перемогу. Перший свій візит нова башкан здійснила, звісно ж, до Москви”. Після згаданого візиту новоспечена глава запевняла, що на території Гагаузії буде впроваджена дія російської платіжної системи “Мір” (через яку мешканцям регіону з російського бюджету будуть начислятись “бонуси” до заробітних плат”). Також автономія отримуватиме російський газ за пільговими цінами. 

Башкан (глава) Гагаузії Євгенія Гуцул та лідер забороненої в Молдові партії “Шор” Ілан Шор

Контроль Росії над постачанням газу до Молдови є одним з найважливіших аспектів її впливу. Кремль використовує енергетичну залежність Мосдови як інструмент для тиску на Кишинів, вдаючись навіть до скорочення поставок газу, щоб підірвати економіку країни. Саме тому одним з головних гасел опозиційних сил, що спонсоруються Росією, є дешевий російський газ.

Окрім цього, серед найбільш резонансних заяв нової глави Гагаузії, що спрямовані на конфронтацію з Кишиневом та водночас підігрують роспропаганді, є такі:

  • “Якщо Молдова об’єднається з Румунією або увійде в ЄС, Гагаузія залишає за собою право на зовнішнє самовизначення (незалежність)”;
  • “Влада країни спрямовано намагається виставити гагаузів як сепаратистів та налаштовують молдаван проти них”;
  • “Влада Молдови зобов’язана забезпечити використання російської мови як мови міжнаціонального спілкування”.

Подібну риторику ми вже десь чули: до прикладу, вона передувала утворенню так званих ДНР та ЛНР. Попри те, що повторення сценарію, який Москва реалізувала в 2014 році на українському Донбасі, є малоймовірним після втечі росіян з правого берегу Дніпра, такі тенденції свідчать про бажання Кремля дестабілізувати політичну та безпекову ситуацію в Молдові. 

Новий “центр тяжіння” путіністів Молдови 

Оскільки Ілан Шор став главою “нової” політичної сили, а глава Гагаузії Євгенія Гуцул – виконуючим секретарем, доцільно передбачити появу інших знайомих облич в цьому “франкенштейні” проросійської політики Молдови.

Блок “Побєда” може вплинути на результати виборів. Про це свідчать нещодавні соціологічні опитування, про які говорив колишній голова контррозвідки Молдови Александру Балан. Досвіду деструктивної діяльності союзникам Москви в молдавській політиці не позичати. Партія Ілана Шора «Відродження» була причетна до організації антиурядових протестів і фальсифікації попередніх виборів. Бонусною точкою конфронтації для російських ставлеників стала тема відносин з Україною. Для прикладу, прихильники цієї сили виходили на акції протесту проти призначення послом України в Молдові колишнього голови РНБОУ Олексія Данілова.

Фото “протестів” з анонімних телеграм каналів

Найбільшою проблемою проросійських сил стає те, що для участі в президентських перегонах необхідна сильна фігура, яку маріонеткові угрупування не в змозі віднайти. Потенційно цю роль на себе могла б взяти глава Гагаузії Гуцул, однак політикиня не долає віковий ценз, необхідний для посади президента (40 років). 

Також існує вірогідність, що новостворений союз “Побєда” може опинитися в тіні Блоку комуністів і соціалістів, який дотримується більш поміркованої та обережної проросійської позиції. Показово, що експрезидент Ігор Додон, відомий симпатіями до Путіна, нещодавно заявляв, що сам на вибори не піде і готовий підтримати когось іншого, зокрема колишнього генпрокурора Александра Стояногло.  

Втім, найбільшою перешкодою для інтервенції блоку путіністів в політику Молдови є потенційна адміністративна заборона на участь “Побєди” у виборах. До слова, інший політпроект Шора – партія “Шанс”, яка за даними березневого опитування Барометра iData має підтримку 18,8% виборців, була відсторонена від участі в місцевих виборах в листопаді 2023. Тоді глава Служби безпеки та інформації Молдови Олександр Мустяце повідомив, що тіньове фінансування виборчої кампанії партії “Шанс” склало понад 90 млн леїв (близько $5 млн). Аналогічна доля цілком імовірно може спіткати нове дітище Шора, блок “Побєда”, оскільки джерела фінансування політик не змінив – за ним, як і раніше, стоїть Москва.

Мая Санду: оточена, але не зломлена

З моменту російського вторгнення в Україну в 2022 році саме Молдова стала регіональною ціллю Москви номер один. У червні 2022 року Молдова отримала статус кандидата в ЄС, що стало значним кроком до потенційного вступу до союзу. 

В свою чергу, Росія всіляко намагається протидіяти спробам проєвропейських сил пришвидшити вступ країни в ЄС. Восени 2024 року планується провести національний референдум про вступ Молдови до Європейського Союзу. Попри те, що цей референдум був узгоджений Конституційним судом Молдови, орієнтовані на Москву опозиційні сили заперечують його законність та стверджують, що він є політичною маніпуляцією.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен та президентка Молдови Майя Санду

У зв’язку з цим Сергій Герасимчук вказує, що попри жорсткий формат протистояння пропросійським силам пані Санду вдається виключно до законних методів обмеження впливу. Зокрема через те, що правоохоронні органи знаходять прямі свідчення фінансування політичних проєктів з Росії через банки, що потрапили під міжнародні санкції. При цьому подальша доля протистояння та, зокрема, результати виборів, будуть залежати від готовності президентки більш радикально вирішувати питання російського лобі в країні.

Для прикладу, український експерт Олексій Копитько стверджує, що путінський режим боїться переобрання Майї Санду на другий термін, адже саме під час другого (і останнього) терміну існуватиме загроза, що рішення про вирішення Придністровської загрози буде прийняте. 


Варто зазначити, що попри втрату оперативних можливостей “прорубати” сухопутний коридор до Придністров’я і диктувати свої ультиматуми Кишеневу, Росія намагається втримати Молдову в своїй геополітичній орбіті через розхитування політичної ситуації. 

Серйозною загрозою стабільності Молдови є технологія квазідержавних утворень, що була відпрацьована путінськими технологами в Україні, Грузії та, зрештою, самій Молдові. Псевдо-гагаузький сепаратизм, з яким може зіткнутись в найближчому майбутньому влада Молдови, вимагатиме швидких контрзаходів. Останнє може включати і силові сценарії протистояння, зокрема із залученням України та Румунії як експортерів безпеки (звісно, за сприятливої ситуації на фронті).

Період з осені 2024 року (коли відбудуться президентські вибори) до літа 2025 (вибори парламенту) буде турбулентним для Молдови через спроби Росії згорнути європейський курс Кишинева. Оскільки електорального ресурсу для демократичної перемоги у проросійських сил в Молдові недостатньо, Кремль, вочевидь, спробує вдатись до дестабілізаційних заходів. Наразі триває підготовчий етап консолідації орієнтованих на Кремль сил. Власне, формування блоку “Побєда” – один з етапів цього процесу. Невдовзі Росія буде готовою перейти до більш рішучих дій, зокрема в інформаційній площині. Відсутність сильного кандидата в президенти від проросійської опозиції не повинна вводити в оману. Вибори глави держави російська агентура може використати для створення інформаційних плацдармів та мереж впливу, які будуть використані в ході спроби реваншу на парламентських виборах наступного року.