Перший тур президентських виборів Польщі відбувся 18 травня 2025 року.
Результати засвідчують, що наразі дві головні сили польської політики сили зберігають домінуючий статус. Втім очевидним трендом, який підтверджує поточна електоральна кампанія, є ріст популярності крайніх правих.
Отож Група аналізу гібридних загроз дослідила основні параметри кампанії кандидата від “Конфедерації” Славоміра Менцена в контексті української тематики, а також роль цієї партії в формуванні образу України та українців в польському інфопросторі.
Антиукраїнське тріо нижче ватерлінії
До фіналу президентських перегонів вийшли Рафал Тшасковський (правляча коаліція на чолі з “Громадянською платформою” (PO)) та Кароль Навроцький (опозиційна “Право та справедливість” (PiS)). Кандидат від ультранаціоналістичної «Конфедерації» Славомір Менцен отримав майже 14,8%, а правий радикал, євродепутат Гжегож Браун – 6,3%.
В той же час політичний клімат Польщі протягом останніх років характеризується поляризацією та загальною втомою виборців від тривалого домінування двох головних таборів, представлених ліберально-демократичною «Громадянською платформою» (PO) та консервативною партією «Право і справедливість» (PiS).
На цьому тлі ультраправі сили продовжують набирати електоральні бали.
38-річний Менцен є представником молодої генерації польських політиків правого крила та одним з фронтменів парламентської партії «Конфедерація», яка претендує надовго закріпитись в статусі третьої сили в польській політиці.
Нагадаємо, що представники «Конфедерації» в агітаційних кампаніях регулярно експлуатують антиукраїнські наративи. В 2023 році Конфедерація організовувала ряд протестів під лозунгом «Це не наша війна», а восени того ж року – на початку 2024 її регіональні представники координували протести польських перевізників на кордоні з Україною. За оцінкою заступника директора Центру діалогу імені Юліуша Мєрошевського Лукаша Адамського, «прихильники Конфедерації, на відміну від PiS, яка зосереджується на тематиці історичної пам’яті, більшу увагу звертають на економічний контекст відносин з Україною, в тому числі питання євроінтеграції».
Показово, що за місяць до дня голосування рейтинг Менцена майже зрівнявся з підтримкою Навроцького. Однак молодий політик не втримав темп набору електоральних пунктів, попри активну тур-кампанію по країні та агресивну агітацію в соцмережах. Зрештою, опозиційний виборець, що вагався між табором націоналістів («Конфедерація») та консерваторами (PiS), обрав більш помірковану кандидатуру Навроцького, оскільки його шанси на успіх в другому турі оцінюються вище, ніж Менцена.
Навроцький уже звернувся до інших правих кандидатів з проханням підтримати його у другому турі виборів. Однак, на відміну від парламентських виборів, за підсумками яких можливе формування коаліції та розподіл посад в уряді, потенційний президент Польщі від PiS не матиме достатньо «втішних подарунків» для представників «Конфедерації». Окрім того, відкрита підтримка конкурента на правому електоральному фланзі може бути сприйнята виборцем Менцена як слабкість молодого і амбітного політика.
Відносний успіх більш радикального, ніж Менцен, Брауна ґрунтується переважно на яскравих перформансах, таких як спалення прапору Євросоюзу чи гасіння за допомогою вогнегасника свічок на ханукальній менорі в Сеймі Польщі. Втім, результат Брауна є доволі ситуативним. Через скандальну репутацію та відверто проросійські погляди політик-радикал не має шансів вийти за межі маргінальної ніші, про що свідчать низькі рейтинги партії «Конфедерація польської корони», яку він очолює.
З-поміж крайніх правих кандидатів найменшу підтримку (0,77%) отримав депутат Сейму Марек Якубяк, який в одному з передвиборчих інтерв’ю заявив, що, хоча підтримка України в 2022 була виправданою, нині «Україна небезпечна для Польщі». Загрози з боку України, на думку Якубяка, полягають в тому, що до Польщі “з’їхалися” мільйони українців, які експлуатують «великі серця» поляків, а також потенційному вторгненню до Польщі «деморалізованих війною демобілізованих українських військових».
Фото: wiadomosci.radiozet.pl
«Адекватний» кандидат для роспропаганди
Питання підтримки України та українців, які знайшли прихисток від війни в Польщі, було однією з домінант кампанії Менцена. Лише протягом останніх днів кандидат від «Конфедерації» відзначався такими висловлюваннями:
- «На виплати та пільги українцям витрачаються мільярди злотих, а поляки борються з браком коштів на лікування та соціальні програми».
- «Українці в Польщі мають надто широкі права».
- «Я не погоджуся на відправлення польських військ на Україну, не погоджуся на ухвалення України до НАТО. Ми не можемо увійти в цю війну, ми не хочемо, щоб нас у неї втягнули, ми не хочемо, щоби там гинули польські солдати».
Також Менцен вимагав відібрати у президента України Володимира Зеленського орден Білого орла – найвищу польську державну нагороду, яку він отримав у квітні 2023 року.
В українських медіа найбільш резонансною стала «вилазка» Менцена та євродепутатки від “Конфедерації” Анни Брилки до Львова в третю річницю повномасштабного нараду Росії. Цього разу у фокусі риторики представника «Конфедерації» була історична тематика польсько-українських відносин. В декількох відео Менцен заявив, що Україна має “зупинити культ Степана Бандери”. Також політик безпідставно звинуватив Україну у тому, що «кошти, виділені на відновлення пошкодженої внаслідок воєнних дій інфраструктури у Львові, було спрямовано на відновлення музею Романа Шухевича, відповідального за Волинську різанину».
Таку риторику Менцена засудили навіть деякі польські політики. Зокрема депутат Сейму Роман Гертих відзначив, що Менцен «став героєм усіх російських ЗМІ», а його самого охарактеризував як «корисного Кремлю ідіота», який «руйнує тендітну нитку порозуміння між поляками та українцями».
(Фото: slawomirmentzen / instagram / скриншот з відео)
Справді, протягом останніх місяців Менцен був «обласканий» увагою кремлівської пропаганди. Так, навіть радикальні Z-канали в Telegram називали політика «адекватним кандидатом на посаду президента Польщі».
В той же час, варто відзначити, що після провокативної поїздки до Львова наприкінці лютого, Менцен здебільшого утримувався від ескалації на треку національної пам’яті. Натомість сконцентрував вогонь на економічному та безпековому аспектах. Кандидат від «Конфедерації» критикував політику уряду Дональда Туска щодо підтримки українських біженців. При цьому Менцен ігнорує вклад українців в економічний розвиток Польщі. Так, в 2022-2025 роках українці зареєстрували в Польщі 77,7 тисяч фізичних осіб-підприємців (9% від усіх нових бізнесів). За даними польського банку Bank Gospodarstwa Krajowego (BGK) минулоріч вихідці з України виплатили до польського бюджету приблизно на 15,1 млрд злотих (орієнтовно 3,9 млрд доларів).
Також Менцен вдався до маніпуляцій довкола ідеї розгортання польського контингенту на території України. Насправді така опція є лише теоретичною конструкцією, яка обговорюється в колі європейських столиць, однак наразі залишається далекою від практичної реалізації.
При цьому в питаннях російсько-української війни Менцен висловлює обмежену підтримку Україні. Політик зазначає, що вважає Росію загрозою і терористичною державою, а Путіна – злочинцем. Втім на тлі інших заяв, дана позиція виглядає радше даниною консенсусу, який сформувавсчя в польському суспільстві щодо Кремля, ніж свідченням прагнення до конструктивних відносин з Києвом.
Отже, президентські вибори в Польщі 2025 року підтвердили домінування двох основних політичних сил. Проте помітним трендом є посилення ультраправих настроїв, що проявилось у високій підтримці кандидата від «Конфедерації» Славоміра Менцена. В Україні його кампанія запам’яталась рядом провокативних висловлювань в площині історичної тематики, що створило додаткові ризики для польсько-українських відносин. Водночас така риторика зробила Менцена зручним об’єктом для російської пропаганди.
Однак найбільший ефект кампанія Менцена та інших правих кандидатів мала на викривлене сприйняття поляками ролі українців в місцевому суспільстві та економіці.
Загалом, політики з відверто антиукраїнською аджендою (Менцен, Браун, Якубяк) заручились в першому турі підтримкою понад 22% виборців. Тож незалежно від того, хто переможцем, майбутній президент буде змушений враховувати загальну тенденцію «правішання» електорату, що пов’язане зі зростанням запиту на євроскептицизм і консерватизм.
Володимир Солов’ян