Український публіцист, письменник і журналіст Віталій Портников вважає, що Революція на граніті, Помаранчева революція та Революція гідності насправді не були революціями у класичному визначенні цього терміну. За його словами, це були повстання.
Про це Віталій Портников розповів в ефірі проєкту ЄвроSapiens Іванни Климпуш-Цинцадзе.
“Ми називаємо українські повстання і протести останніх трьох десятиріч революціями, хоча, це не має політологічної відповідності. Це просто красива назва процесів. Революція — це подія, яка змінює суспільний лад, політичні та економічні взаємини у суспільстві. […] Я волів би називати їх повстаннями за незалежність. Всі ці події відбувалися саме тоді коли було зрозуміло що незалежності загрожує небезпека. Революція на граніті була виступом людей, які вже бачили Україну не колонією.”, — наголосив пан Віталій. А Майдани 2004-го та 2014-го років були по суті протестами проти намагань повернути Україну у російську сферу впливу”.
Революція на граніті
“Візьмемо до прикладу Революцію на граніті. Вона призвела до зміни голови ради міністрів Української РСР, а також, до того, що юнаків із УРСР відправляли служити до радянської армії, але тільки на території УРСР. Ми пишалися цим, адже ми вперше змогли свою опцію нав’язати владі. Але це не революція. Це був результат успішного повстання”.
Помаранчева революція
“Якщо ми візьмемо 2004-й рік… Все відбувалося у межах чинного законодавства, або так, щоб їх розширити до певних можливостей запобігання кризі. І це теж не змінило ситуацію, ні економічно, ні політично. Ті олігархічні клани, які вже тоді знаходилися при владі, вони зберегли свої позиції. Приміром, одна з лідерок Майдану 2004 року Юлія Тимошенко одним із перших своїх вчинків вона відвідала Донецьк, зустрілася там із Рінатом Ахмєтовим. Це яскравий приклад повстання, коли керівники збунтованих їдуть зустрічатися до феодала в його замку. Але він продовжує в цьому замку сидіти, продовжує зберігати своє майно”.
Революція Гідності
“Теж саме — Революція Гідності. Росіяни люблять її називати державним переворотом… Якби тоді відбувся державний переворот, то не було б ніякої трагедії, до речі. Адже ми мали ситуацію, коли, на ключових посадах в Україні перебували російські громадяни. Що ще потрібно було для державного перевороту?..
Але ніякого державного перевороту не відбулося. Відбулося рішення парламенту про обрання нового голови Верховної Ради. Ми не мали іншого шансу. Адже якщо б ми дійсно були з вами свідками державних переворотів, то у Києві вже була б російська армія, яка б казала “бачте, вони втратили легітимність, як держава”.
“Повстання ніколи не змінює докорінно ситуацію. Воно просто дає шанс на певні, здебільшого, косметичні реформи, які у нас, як правило і відбуваються”, — резюмував Віталій Портников.
Щоб почути всю розмову Іванни Климпуш-Цинцадзе та Віталія Портникова дивіться повний випуск проєкту ЄвроSapiens.
