Порушення права власності у Криму: скільки гектарів Росія забрала у кримчан?

Прес-центр УКМЦ

27 липня до Міжнародного кримінального суду передали інформацію про 3952 жертв порушення прав власності у Криму. Повідомлення було підготовлене Регіональним центром прав людини та прокуратурою Автономної Республіки Крим на основі моніторингу судових рішень.

Під час заходу в Українському кризовому медіа-центрі учасники озвучили результати моніторингу судових рішень щодо власності у Криму, що лягли в основу повідомлення до Міжнародного кримінального суду, та нададуть інформацію щодо подальших кроків, які необхідні для захисту майна кримчан в умовах окупації.

Загалом ідентифіковано 250 жертв, у яких знесли нерухому власність. У 3 702 людей російська влада вилучила земельні ділянки загальною площею як мінімум 355 га.

Роман Мартиновський, адвокат, експерт Регіонального центру прав людини зазначає: «В Криму відбуваються масові систематичні порушення право власності кримчан. В 2017 році аналізували цю ситуацію, яким чином постраждала Україна від дії окупаційної влади. В період з 2008 по 2010 рр, коли люди отримали земельні ділянки, були позбавлені земельного права. Це ділянки і для ведення садівництва, будівництва та сільськогосподарські землі. Близько 170 жертв вдалося виявити в Криму».

Основними аргументами окупантів при зверненні постраждалих у суд були:

  • Незаконність передачі земельних ділянок у власність;
  • Відсутність оригіналів потрібних документів в архів на півострові;
  • Віднесення земель до місць особливого режиму (після 2014);
  • Незаконність дозволів на будівництво, виданих українськими органами.

«Фактично у більшості таких випадків окупаційна влада порушує принципи міжнародного права, які говорять про неприпустимість оцінки рішень державних органів однієї держави судоми іншої, до того ж, держави-окупанта», – пояснює Роман. – «Навіть аргумент щодо відсутності документів в архівах є по суті абсурдним, адже за їх збереження відповідають державні органи. А якщо врахувати, що всі архіви були захоплені владою РФ, то цілком імовірно, що документи забились або були знищені під час активної фази окупації».

Адвокат також зауважив, що не варто відкидати і варіант зловживання повноваженнями зі сторони проросійських органів: у жертв немає ні фізичної, ні законної можливості перевірити присутність документів у архівах, а наявність їх оригіналів у власників суд не бере до уваги.

Ольга Кузнєцова, кримчанка, постраждала розповіла про те, як вона опинилась без житла. Всі документи на право власності були на бабусю постраждалої. А потім виявилось, що вона якось підписала всі документи. Постраждалу, її сестру та бабусю побили. У її друзів та сусідів також були такі випадки.

«Відповідно до міжнародного гуманітарного права, знищення та привласнення чужого майна окупаційною владою забороняється, крім випадків воєнної необхідності. Відповідно до статті 8(2)(а)(іv) Римського статуту і статтями та 147 Четверної Женевської конвенції такі дії забороняються та кваліфікуються як воєнні злочини», наголосив Віталій Секретар, заступник прокурора Автономної Республіки Крим.

Прокуратура АР Крим вже розпочала судове розслідування цих злочинів відповідно до частини 1 статті 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни). Зібрані в рамках кримінальних проваджень докази також знайшли своє відображення у вказаному повідомленні.

Також пан Віталій розповів, що раніше прокурор Міжнародного кримінального суду в своїх щорічних звітах вертав увагу на повідомлення з інших сфер. В останньому звіті закликав органи державної влади та ГО, щоб ми максимально активізувалися та надали широкий спектр тих порушень, які нами зафіксовані, щоб він прийняв рішення для початку порушення розслідування ситуації, яка склалася.

«8-е повідомлення вже було скеровано до офісу прокурора Міжнародного кримінального суду. Загалом, за період з 2017 по теперішній час, 8 скерованих повідомлень стосуються порушень норм міжнародного гуманітарного права країною-агресором», – ділиться   Валерія Мельник, прокурор Департаменту щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора, секретар групи Офісу із взаємодії з МКС.

Щодня появляються 2 нові жертви воєнного злочину. Наразі триває стадія дослідження, які в подальшому зможуть бути розслідувані в кримінальному суді. Збираються всі докази для інформування кримінального суду.

Дар’я Свиридова, Перша заступниця Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим пояснює: «Важливим є захищати свої права, звертатися до правоохоронних органів. Крім масового вилучення земельних ділянок, загалом проблема розповсюдження території Криму законодавство РФ з якою мешканці стикнулись, є злочином. Таке порушення законодавства призвело до маси проблем в сфері порушення прав власності. Це і примус всіх громадян реєструвати своє майно за законодавством РФ. Це відсутність доступу до свого майна, яке залишається в Криму, які не проживають на території Криму. Це примус перереєстрації майна».

В березні 2020 року законом РФ більшу частину земель території Криму було відносено до земель прикордонної зони, якою не мають право володіти іноземні громадяни РФ. Фактично, всі іноземні громадяни, які отримали майно на цій території, стали під загрозою вилучення цього майна автоматично в силу одного рішення, без проходження процедур вилучення.

Для України та цивілізованого світу ці люди залишаються власниками цього майна. Вони можуть звертатися в українські або міжнародні суди щодо порушення їх прав.

Питання захисту прав власності одне із пріоритетних питань порушення прав. Має бути розроблений Реєстр втраченого майна на окупованих територіях українцями та іноземними громадянами. Створений механізм відновлення документів, які видані Україною майнових прав на земельні ділянки. Розроблений механізм повертання вилученого майна наших громадян під час окупації.