В Українському кризовому медіа-центрі відбулось представлення видання, присвяченого спадщині Ганни Барвінок, яку вважають першою письменницею нової української літератури. Про цю подію координатору проєктів УКМЦ Ігорю Стамболу розповів провідний науковий співробітник Інституту фізики НАН України, доктор фізико-математичних наук, історик науки Василь Шендеровський.
Ганна Барвінок –літературне ім’я Олександри Михайлівни Білозерської-Куліш. Всередині дев’ятнадцятого століття вона була представницею літератури етнографічного реалізму, а Борис Грінченко, який за життя письменниці видав єдину збірку із 30 оповідань “З народних уст”, називав її “поетом жіночого горя”.
Ця видатна жінка залишила чималу рукописна спадщину. Однак, перетворити її у повноцінне видання вдалось лише сьогодні. Наразі йдеться про перше найповніше видання творів письменниці. Основою для другого тому стала її мемуарно-епістолярна спадщина – спогади, листування та літературознавчі праці про неї.
До появи цих книг доклав зусиль відомий популяризатор науки Василь Шиндеровський. За його словами, вміщене листування і загалом епістолярна спадщина Ганни Барвінок в повній мірі розкриває той період проміжок часу, і ту культуру великих людей, які діяли всередині і другій половині століття.
Науковець також радить зробити більш ширшим представлення письменниці у шкільній програмі.
«У кожному її творі присутні елементи педагогіки, елементи виховання. Коли знайомишся з ними, відчуваєш, як треба жити, як треба усвідомлювати, хто твої батьки, що таке твоя земля. І це повинно бути тим, що могло би служити в школі для формування нашої духовності і нашого відношення до історичного минулого», – зазначив Василь Шендеровський.
На думку координатора проєктів Українського кризового медіа-центру Ігоря Стамбола, Україна знаходиться у стані величезного піднесення, яке можна назвати цивілізаційним, культурним, патріотичним.
«З одного боку, це прекрасно. Багато чого твориться – різноманітного контенту, публікацій і так далі. Водночас, у нас дуже мало опубліковано повних текстів наших видатних діячів. Якщо Ганна Барвінок для багатьох буде відкриттям, то Олена Пчілка відома зі шкільної парти. Проте, тільки цього року вперше було опубліковано її повне видання творів. До того більша частина творів Олени Пчілки була невідомою. Що тоді казати про тих діячів, хто в ті часи трохи загубився десь в тіні чоловіка, тіні батька чи сина. У нас насправді величезна перспектива публікації таких текстів. Вони необхідні для того, щоб ми взагалі уявляли хто ми, чим є наша культура, якими видатними в нас були попередники. Від них можемо навчитися і творити теж. Це дуже важлива складова культури будь-якої нації», – підкреслив Ігор Стамбол.