Правозахисники зробили спільну заяву щодо конституційної кризи в Україні. Її підписали більше 20 громадських організацій. Заяву представили під час пресконференції в пресцентрі Українського кризового медіа-центру. «Градус емоцій стосовно цього питання зашкалює і ми пропонуємо сприймати наші пропозиції спокійно. Ситуація не має очевидних виходів і нема рішень, які не будуть мати довгострокових наслідків. На наш погляд це штучна криза. Ми закликаємо всіх охочих долучитися до нашої заяви», – заявила Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод.
«Криза настала не 27 жовтня, а давно, і пов’язано це з фундаментальною помилкою, якою грішили всі парламенти, президенти і уряди України – вони не спиралися на право, а керувалися лише політичною доцільністю. Вони вчиняли дії, які порушують право і потрапляли в халепу», – сказав Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи. Він додав, що рішення про то, що Артем Ситник не може обіймати посаду та інші рішення щодо антикорупційних органів приймалися у зв’язку з тим, що ці органи не були введені до Конституції. На думку Євгена Захарова необхідно було внести зміни до Конституції і прописати їх повноваження. Тоді вдалось би уникнути конституційної кризи.
Учасники пресконференції підкреслили, що запропонований президентом законопроект про скасування повноважень суддів Конституційного суду не є виходом з кризи. «Не варто виходити з конституційної кризи за допомогою політичних рішень, таких як законопроект Володимира Зеленського про скасування повноважень суддів Конституційного суду. Ми хочемо зберегти демократичні устої в Україні. Єдина опора для стабільності – це Конституція. Тому ми вирішили звернутися до всіх з проханням зберегти конституційний порядок в державі», – наголосила Валерія Лутковська, голова Українського інституту з прав людини.
«Щодо президентського законопроекту – він нагадав мені цитату «мир – це війна, свобода – це рабство, незнання – сила». Неможливо відновити справедливість судочинства шляхом антиконституційних рішень», – зазначив Борис Захаров, директор благодійного фонду «Людина і право».
Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини, зауважив, що Конституційний суд розглядав питання виходячи за межі своїх повноважень. «Наприклад це стосується того, як кваліфікувати порушення. Це не компетенція Конституційного суду. Але основне те, що мотиваційна частина є недолугою, висновок «підтягався» з огляду на те, яке рішення треба приймати. Результат цього – було заступлено за межі правового поля рішенням Конституційного суду і наша вимога – повернутися в ці межі і діяти цими методами, а не методами політичної доцільності», – сказав він.
