У видавництві «АДЕФ» вийшла книга «Полювання на крейсер «Москва» про знищення флагману Чорноморського флоту РФ, яке стало знаковою і символічною подією в російсько-українській війні. На презентації видання в Українському кризовому медіа-центрі автори, видавці та військові експерти поділились своїми думками як про саму книгу, так і події, які вона висвітлила.
Модератор заходу і один з авторів книги, військовий історик, голова ради ГО «Київське військово-історичне товариство» Олександр Чудновець зазначив, що вже у березні 2022 року наші збройні сили змогли в порту Бердянськ уразити ворожий великий десантний корабель «Саратов», але найбільш знаковою подією безумовно стало ураження, а потім потоплення флагману російського чорноморського флоту ракетного крейсера «Москва».
«Ми з моїм співавтором Андрієм Булавіним відслідковували цю подію, цікавились, збирали будь-яку інформацію, і згодом вирішили написати книгу. Потихеньку збирали матеріал, систематизували, аналізували, але не були впевнені, що потягнемо цю роботу. Однак, у Видавничому домі «Адеф» нас заспокоїли: «Хлопці, ви це потягнете», – згадав він.
Ракетний крейсер «Москва» був одним з чотирьох кораблів проєкту «Атлант», збудованих у Миколаєві. Він був введений в експлуатацію ще у 1982 році під назвою «Слава». З тих часів крейсер суттєво застарів, проте завдяки зусиллям мера Москви Юрія Лужкова його вдалось відновити і перейменувати.
«Окремі диванні експерти кажуть, що це вже шухляд стара, яка нічого не представляла собою як бойовий корабель. Це не зовсім так. Хто б там що не казав, 16 крилатих ракет хоч і протикорабельних там стояли 500 кілограмів вибухівки на кожній. Кажуть, такими ракетами не стріляють по наших містах. Неправда, ми вже з вами бачили і чули ракети Х-22 повітряного базування. Ну і головне його завдання – це все-таки протиповітряна оборона. Знаходячись в районі Зміїного, цей корабель мін контролювати повітряний простів в радіусі 400 кілометрів. 64 ракети комплексу с300. Це досить серйозна сила при всіх недоліках трохи застарілої системи», – зауважив Андрій Булавін.
Як відомо, ракетний крейсер «Москва» був уражений двома протикорабельними ракетами «Нептун». Обидві попали у корабель за 12 хвилин після запуску. До цього летіли низько на висоті 3-10 метрів над морем.
«У нас є версія, що москалики проспали, не побачили. Ну і техніка була не зовсім гарна, і підготовка розрахунків не гарна. В результаті ми маємо те, що Міноборони Російської Федерації не визнало і скоріш за все ніколи не визнає, що ракетний крейсер «Москва» був знищений нашими ракетами. Тому вони намагаються будь-якими шляхами приховати цю правду», – додав співавтор книги.
Видавничий дім «Адеф-Україна» вже три роки співпрацює з Олександром Чудновцем, Андрієм Булавіним та іншими авторами, з якими видає щорічно хроніки війни в Азовському і Чорному морях.
«Надаємо цьому велику увагу саме з точки зору популяризації інформації про цю війну, бо ми з вами всередині цієї унікальної ситуації. Кожен день, який проживаємо, повинні документувати і видавати якомога більше друкованих видань, які описують різні події цієї війни, тому що сьогодні це наша сьогодення, а завтра вже буде історія», – відмітила директор ТОВ «Видавничий дім «АДЕФ-Україна» Алла Істоміна.
Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», головний редактор журналу «Чорноморська безпека» Михайло Гончар привітав авторів книги «Полювання на крейсер «Москва», яке він назвав витвором мистецтва.
«Ця книга відмінно написана. Важливо, що це документальне видання. Майстерність авторів полягала в тому, що вони поглянули все через матчасть, а не через просто повідомлення засобів масової інформації, різні чутки, плітки, думки і так далі», – сказав Михайло Гончар.
Історичному значенню потоплення флагману Чорноморського флоту і необхідності поширювати знання про успіхи України у війні на морі приділив увагу заступник начальника Генерального штабу ЗС України (2006-2010), військовий експерт, генерал-лейтенант Ігор Романенко.
«Я хотів би висловити слова вдячності авторам і всім тим, хто причетний до видання цієї книги. Побажати успіху. Щоб видання цієї книги було не останнім. Щось можна доповнювати, розповсюджувати. Більше того – можливо, знімати документальні фільми. Такий потужний матеріал, що навколо нього можна займатися подальшою інформаційною діяльністю», – наголосив експерт.
