У видавництві «Софія-А» в серії «Матриця уразливостей Росії» вийшла книга «Захід і Китай у пошуку світового балансу». На сторінках видання представлений аналіз сполучення «Стратегії конкуренції» (Захід/Китай) та «Стратегії стримування» (Захід/Росія). Надані оцінки взаємовідносинам КНР та РФ, як у двосторонньому форматі, так і в міжнародному просторі. Особлива увага приділена контрзаходам, до яких вдаються обидві держави з метою збереження свого впливу та для протидії стратегіям інших міжнародних акторів.
Розмова з авторкою – керівницею Центру дослідження геополітичних процесів та проблем безпеки TIAR Наталією Тимошенко стала відправною точкою дискусії «Стратегічна конкуренція Заходу та Китаю: місце України».
«Наразі активно порушується питання про те, як Україні будувати свої відносини зі США та у ширшому розумінні Заходом. Не менш актуальне питання, яку політику проводити з країнами Глобального Півдня, насамперед, з Китаєм. Базова відповідь, незважаючи на всю складність і глибину питання, насправді дуже проста: Україні потрібно остаточно визначитися з розумінням того, що вона собою являє і куди прагне. Якщо вона міцно стоїть на шляху розвитку демократії, прагне вступити до ЄС і НАТО, тоді потрібно враховувати інтереси США та Заходу, детально вивчати Їх стратегії щодо автократії Китаю та Росії. Інакше кажучи, не винаходити власний велосипед, а дотримуватися тих самих стандартів і правил, які вироблені Заходом у цьому напрямі», – зазначила Наталія Тимошенко.
На її думку, це не означає відмовитись від співпраці з тим же Китаєм. Захід має значну співпрацю з Пекіном і не хоче її руйнувати. Лише збалансувати, зробити справедливою.
Це означає дотримуватися тих стандартів щодо співпраці, конкуренції та стримування Китаю, які реалізує Захід. Відповідь на те, які ж це стандарти, дає праця «Захід і Китай у пошуку світового балансу».
Рецензент книги, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Володимир Головко пояснив, чому її слід вважати інноваційною.
«Ми бачимо, що потік новин, експертних оцінок щодо Китаю, глобальної динаміки і загалом ситуації у світі великий. Немає проблем з інформацією, фактами. Є проблеми з розумінням цієї інформації, з так званими пояснювальними моделями. Про Китай багато пишуть, а що відбувається – ніхто не знає. Тому за деревами новин і фактів люди не бачать лісу», – пояснив він.
Ця книга дає таку пояснювальну модель. Після того, як читач її освоїть, а це буде непросте чтиво і потребуватиме інтелектуальних зусиль, він не просто буде ділити новини на погані і гарні, а і розумітиме сенс, прогнозуватиме подальші дії. Це в рівній мірі стосується як Генеральної Асамблеї ООН, так і намагання Бразилії і Китаю в рамках цього заходу протягнути свій так званий мирний план.
«В нас є певний розрив в зовнішній політиці, – визнав провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України. – Ми бачимо активну, не знаю, чи ефективну, але дуже активну позицію військово-політичного керівництва держави. Однак, нижче вона не спирається на якісь експертні потужні центри, і ми, можливо, зараз знаходимось на етапі народження якоїсь нової експертизи».
