В рамках циклу «Навколо книги» Ігор Стамбол в Українському кризовому медіа-центрі зустрівся з доктором педагогічних наук, директором Педагогічного музею України Олександром Міхно. Говорили про стан педагогічної науки в Україні, становище музею і, звичайно, книжкову серію “Педагогічні републікації”.
«Републікація – це публікація того, що вже публікувалося раніше, – пояснив гість. – Взяти, наприклад, проекти. Той, хто мало знає про історію освіти, сприймає їх як щось інноваційне. Нічого подібного. Цей метод розробили у Сполучених штатах ще на початку минулого століття. Він дуже активно використовувався в українській школі. Але я з величезним здивуванням знайшов лише російські джерела. Так і виникла ідея написати книгу «Метод проєктів в українській школі 20-30 років»»
За словами укладача серії, вона – результат вивчення фондів музею і водночас його популяризація. Книги виходять у двох варіантах – друкованому, який тут частково представлений, і відразу в електронній копії.
«Ми відбираємо з фондів музею за певною тематикою насамперед статті з педагогічної періодики, і видаємо кожного року книгу, присвячену певній педагогічній проблематиці. Крім згаданих проєктів це освіта дітей з інвалідністю, афоризми Сухомлинського. Восени побачить світ книжка, в якій простежили ювілеї видатних педагогів і навчальних закладів», – зазначив Олександр Міхно.
Ще одна серія розказує про бібліофонд Педагогічного музею України. Видані чотири томи каталогу дитячої книги, унікальний каталог «Українська книга 1917-21 років». Тут прослідковується ще одна аналогія, адже музей знаходиться у приміщенні, в якому колись засідала Центральна Рада. Ксі книги цього каталогу оцифровані і після кожного бібліотечного опису подано посилання на завантаження електронної копії видання.
Згадуючи педагогів минулого, ведучий запитав про оцінку постаті Антона Макаренка.
«Я б керувався документами, – відповів гість. – Якщо закон про декомунізацію говорить, що особа співпрацювала з певними органами, як у випадку з Макаренком був НКВС, то що ми тут будемо обговорювати. Але досліджувати його погляди треба, тому що він увійшов у четвірку педагогів, які визначили педагогічне мислення двадцятого століття. Завдяки тому, що він був у цій системі, і йому дозволили це робити, він здійснив соціально-педагогічний експеримент з виховання безпритульних, злодіїв, і перевиховав їх. За свідченнями, яким немає підстав не вірити, жодний з його вихованців не повернувся на злочинний шлях».
Висловив Олександр Міхно погляд і на місце вчителя у сучасній Україні. За його словами, статус вчителя цілком залежить від державної політики.
«Відомо, що освіта – рушій розвитку суспільства, – уточнив він. – Освіту дає вчитель, і тому реформу треба починати з його підготовки, а потім все інше».