Василь Шендеровський, провідний науковий співробітник Інституту фізики НАН України, доктор фізико-математичних наук, історик науки. Коли його інтересів надзвичайно широке. Він автор сценаріїв до науково-популярних фільмів «Іван Пулюй. Повернення», який отримав першу премію на Міжнародному конкурсі «Нашого цвіту — по всьому світу» у 2001 році, «120 років Чернівецькому університету», «Олександр Смакула». Також Василь Шендеровський є ініціатором, організатором і виконавчим директором Міжнародного енциклопедичного бюро з фізики, діяльність якого скеровано на створення українською мовою «Енциклопедії фізики», словників, посібників з фізики та історії науки.
Ігоря Стамбола вчений ще зацікавив як автор тритомника нарисів про видатних учених з українським корінням, які зробили значний внесок у розвиток світової науки, «Нехай не гасне світ науки» та 4-х томної праці про видатного українського вченого Івана Пулюя.
Проте, бесіда в Українському кризовому медіа-центрі в рамках циклу «Навколо книги» розпочалась з іншого питання – як сьогодні викликати у молоді інтерес до точних наук?
«Раніше нікого не доводилось вмовляти, – визнав Василь Шендеровський. – Був поклик. Особливо хлопці хотіли стати фізиками. Тоді народжувались телебачення, оптика. Ми жили в кімнаті, і наш товариш з Хмельниччини своїми руками зібрав телевізор. Крім того, в цих фахівцях була зацікавлена держава. Уся фізика напівпровідників, її технічна складова, починалася із Чернівців, Львову, Світловодську. Ці люди робили те, що сьогодні використовується в інформаційно- технологічному просторі».
Одним з перших він згадав Любомира Романківа – провідного науковеця компанії IBM у галузі комп’ютерних технологій, співвинахідника процесів створення тонкоплівкових індуктивних і магніторезистивних мікроголовок для запису інформації, що уможливили появу жорстких дисків і персональних комп’ютерів. Моторолу зробив теж українець, корені якого з Ірпеня
«Сьогодні це втрачено. Ситуація у науці і суспільстві спотворена. Усі захопилися мобільним телефоном, який є одним з найголовніших ворогів. Молодь користується цими винаходами, але не знає, хто їх зробив. Їй треба було привити знання і гордість за те, що це зробили люди, яких народила українська земля», – зазначив Василь Шендеровський.
З його ініціативи вперше в Україні перевидано Біблію в перекладі Пантелеймона Куліша, Івана Пулюя та Івана Нечуя-Левицького. За редакцією Василя Шендеровського вперше перевидано українською мовою німецькомовну монографію видатного вченого-фізика Олександра Смакули «Монокристали» (2000), видано збірку творів Ганни Барвінок та матеріалів про неї. Однак, цій роботі нерідко ставали на заваді труднощі.
«Ім’я Пулюя, як і Смакулу и Горбачевського, було дуже важко пробивати, оскільки вони з Тернопілля. Відносно цього я підтримую думку Луі Пастера про те, що надбання вченого, де б він не жив, належить всьому людству», – підкреслив вчений.
Він говорить про те, що світ не знає українців, і тому треба йому показати, що саме ці люди з їх ідеями стояли у витоків технічного прогресу, який ми маємо. Це не означає, що українці повинні тягнути ковдру на себе. Але знати про їх внесок у науку повинні всі.
