7 грудня в Українському кризовому медіа-центрі відбулась пресконференція, на якій рідні українських військових, що знаходяться в російському полоні, звернули увагу на порушення їх прав згідно Женевської конвенції.
Вікторія Божко, співзасновниця організації «Вояцький Визвіл», а також дружина офіцера ВЧ 3057, розказала, що 24 лютого вона виїхали з донькою, а чоловік залишився у Маріуполі. 82 дні він боронив його разом з іншими хлопцями з гарнізону. 20 травня потрапив у полон з «Азовсталі».
«Наскільки мені відомо, перший час перебував в Оленівці, але особисто мені він це не повідомляв. Не було ніякого зв’язку. Подзвонили лише з Женеви – з Червоного Хреста, і сказали, що чоловік заповнив картку полоненого. Про те, що знаходиться у полоні, також отримала підтвердження з Російської Федерації. Пізніше від тих, хто вийшов з полону, стало відомо, що з Оленівської колонії його перевезли в якесь інше місце», – розповіла Вікторія Божко.
З її слів, дуже багато жінок мають такий самий біль. І не тільки дружини. Це і матері, які чекають синів. Вони об’єдналися і прагнуть боротися за них. Жінка також назвала кричущими ті умови, в яких перебувають полонені.
«Анорексичний вигляд, немає належного харчування, медикаментів, одягу. Вони виходять в гумових капцях без шкарпеток коли вже такий мороз. Ніякого забезпечення в колонії немає. Це порушення усіх Женевських конвенцій. Так не має бути», – наголосила Божко.
Валерія Ткаченко, донька офіцера ВЧ 3057, визнала, що її життя розділилося на до і після 24 лютого. Батько разом із побратимами захищав Маріуполь. 18 травня вийшов з «Азовсталі», і досі перебуває у полоні. За словами тих, хто повернувся з полону, він був у бункері, який хоронили три рази. Для того, аби вийти на поверхню, вони підривали себе із середини.
«У них остання стадія кахексії, закриті черепно-мозкові травми, – повідомила Валерія Ткаченко. – Два місяці як їх вивезли з Оленівки кудись в Росію, і ми взагалі не знаємо, де вони знаходяться. Нам не дають жодної інформації. В багатьох офіцерів хронічні захворювання. Без потрібного лікування і догляду їх стан здоров’я погіршується».
Наталія Єпіфанова, співзасновниця організації «Вояцький Визвіл», рідна тітка солдата строкової служби ВЧ 3057, зачитала звернення до міжнародних організацій, в якому зазначено, що українські військові, що потрапили до полону, боронили не лише свободу України, а й безпеку та цінності всієї Європи.
«Просимо – знайдіть рішення, політичні важелі для тиску на Росію. Щоб були дотримані права полонених по Женевським конвенціям. Знайдіть важелі для обміну всіх на всіх або інтернування в інші країни. Окремо хочемо звернутися до ООН і Міжнародного комітету Червоного Хреста. Ви єдині організації в рамках міжнародного права, які можете і мусите бути дієвими для забезпечення прав військовополонених. Сформуйте нарешті гуманітарну місію, відправте гуманітарний конвой, передайте ліки і теплі речі, відвідайте наших полонених, встановіть зв’язок з рідними», – йдеться у зверненні.
