«За три роки війни ми досі не знаємо, скільки відходів від руйнувань у нас в країні утворюється. Кожного дня йдуть якісь руйнування, влучання в будинки і так далі, але реальної цифри масштабу екологічної проблеми для країни ми досі не знаємо», – про це в Українському кризовому медіа-центрі заявила співзасновниця ReThink та голова коаліції UST Олена Колтик.
Вона навела дані, які акумулюються у міністерствах і відомствах. Мова йде про близько 600 000 тон таких відходів. Однак, якщо дослідити проблему глибше, досліджувати глибше, стане чітко зрозуміло, що це лише відходи, які прибираються і відвозяться або на місця тимчасового зберігання, або ж на сміттєзвалище.
Відсутність уніфікованого інструменту для оцінки обсягів утворених відходів від руйнувань завдавала клопоту територіальним громадам, адже вони зобов’язані про це звітувати.
“Більшість громад рахували їх “на око”, у ліпшому випадку – за кількістю вивезених машин. Крім того, багато громад обліковує виключно те, що вивезли на місця тимчасового зберігання, не враховуючи будівлі, що чекають на демонтаж. Тобто, ані в держави, ані в самих громад немає коректних даних. Без них неможливо буде спланувати переробну інфраструктуру чи залучити приватний бізнес ”, – пояснила глибину проблеми активістка.
Її рішенням стала розробка експертами ReThink Методичних рекомендацій щодо оцінки обсягів відходів від руйнувань. Для цього були вивчені міжнародні практики і проведено дослідження типової забудови України. Підхід базується на японській методиці, адаптованій до українських реалій. Вони покликані полегшити процес обліку їх кількості, що допоможе сформувати більш об’єктивні статичні дані для планування логістики та розміщення майбутніх переробних потужностей, а також спростити звітування громад за Постановою №1073.
Представляючи цей інструмент, експерт проєкту “ReThink: Рекомендації щодо управління відходами руйнувань на прифронтових територіях” Ігор Сатін розказав, що він містить формули обрахунку та норми утворення відходів на 1 кв.м. руйнувань, відповідно до типу забудови. Завдяки ним представники територіальних громад, маючи дані про площу зруйнованого будинку (чи його частини) та тип забудови, можуть розрахунковим методом оцінити як загальний обсяг утворених відходів, так і їх кількість за компонентами (бетон, цегла, дерево, азбест, супутні відходи тощо).
Важливість нової розробки продиктована і євроінтеграційним контекстом.
«Україна активно почала переговори про вступ до ЄС, і є певні вимоги, які ми повинні виконувати. Директива ЄС про відходи містить норму 70% переробки і використання в відходів від будівництва і знесення, які є дуже близькі за своїми властивостями до відходів від руйнування, з якими ми маємо зараз справу», – зазначила Олена Колтик.
На її думку, вирішення проблеми з відходами від руйнувань може стати поштовхом для запуску переробки у цілій галузі.
