На сьогоднішній день до військового капеланського служіння залучено 16 релігійних організацій. Про це на прес-конференції з нагоди Всесвітнього дня релігії повідомив начальник Відділу у справах релігії Державної служби України з етнополітики та свободи совісті В’ячеслав Горшков.
За його словами, у 2025 році до цього процесу долучилися єврейські релігійні організації, що фактично забезпечило представництво всіх основних авраамічних релігій серед капеланів, які працюють з українськими військовослужбовцями.
Важливою новацією стало офіційне запровадження медичного капеланства — служіння у структурах Міністерства охорони здоров’я. Держава розраховує, що капеланське служіння й надалі розширюватиметься, адже вже зараз видно його позитивний вплив як на військових, так і на цивільних.
Окремо В’ячеслав Горшков наголосив на значенні Закону України про службу військового капеланства, який уперше на законодавчому рівні закріпив правове поняття священнослужителя. Це стало підґрунтям для нової якості співпраці між державними інституціями та релігійними організаціями і вимагає переосмислення підходів до державно-конфесійних відносин.
Серед ключових змін 2025 року — запуск механізму бронювання священнослужителів. Зважаючи на важливу соціальну та волонтерську роль релігійних організацій, особливо в умовах війни, держава забезпечила можливість їх стабільного функціонування. З 27 червня 2024 року розпочалося бронювання керівників релігійних організацій, а з 27 листопада — священнослужителів, офіційно працевлаштованих у громадах. Водночас бронювання поширюється лише на релігійні організації, визнані критично важливими відповідно до затверджених та погоджених на міжвідомчому рівні критеріїв. Із понад 30 тисяч релігійних організацій в Україні до такого переліку увійшли 9216.
Ще однією важливою зміною стала постанова Кабінету Міністрів України, ухвалена на початку 2025 року, яка спростила процедуру визнання освіти, здобутої у конфесійних навчальних закладах. Це рішення дозволяє кандидатам на військове капеланство підтвердити рівень бакалавра або магістра для участі саме в капеланському служінні.
«У Державній службі з етнополітики та свободи совісті наголошують: держава і релігійні організації рухаються назустріч одна одній, а така взаємодія ґрунтується на зростанні відповідальності, довіри та спільному служінні суспільству в умовах війни», – підкреслив В’ячеслав Горшков.
Про те, яким став 2025 рік для релігійних громад, розповіли муфтій Духовного управління мусульман України «УММА» Мурат Сулейманов, ієрарх Апостольської православної церкви єпископ Сергій Вутянов, духовний наставник, керівник Українського центру Міжнародного товариства свідомості Крішни Ачута (Артем Чумаченко), представник буддистської традиції Ніппондзан Мьоходзі в Україні, духовний лідер української громади ордену Олександр Філоненко.
