3 лютого в Український кризовий медіа-центр завітав відомий волонтер і телеведучий Сергій Притула, який став гостем спеціального проєкту «Діалог. Кава з Трощинською».
На думку Сергія, допомога армії для українців є максимально пріоритетним напрямком: «Він переважає над допомогою цивільним братам і сестрам. Філософія дуже проста: якщо не будемо підтримувати армію, то роботи і на гуманітарному напрямку не буде, тому що не буде держави і суспільства, а лише територія, випалена росіянами».
Оцінюючи піки активності людей, волонтер підкреслив, що українці досить активно донатили протягом лютого, березня, квітня. Потім була невеличка просадка – багато біженців, люди втрачали роботу, економічна ситуація погіршувалася. Однак, коли почали історію масштабних зборів на великі проекти, люди стали охотне долучатися. Притула вважає, що для них це можливість бути залученим до чогось глобального.
Унікальність ситуації в Україні полягає ще в тому, що населення ніде більше так не підтримує власну армію, а невід’ємна частина суспільства, яке донатить на ЗСУ – це діти.
«В цьому плані іноземні журналісти не зовсім розуміють, що відбувається, – визнає гість. – Французи, німці, американці, які приходять до мене на інтерв’ю, запитують, чого ми беремо гроші у дітей?»
В самому фонді Сергія Притули свою фундацію називають себе фондом сімейного типу, адже діти приходять ледь не кожного дня. Влітку вони були активні на вулиці. Хтось грав у шашки. Хтось – на гітарі у підземному переході. Хтось грав на саксофоні, а сестричка підспівувала. Хтось робив лимонади. Хтось продавав холодний чай. Постійно відбувались челенджі, ярмарки.
Все це направлено на підтримку військових. Тільки за 7 місяців діти особисто на фонд принесли 7 мільйонів гривень. Коли їх питають, на що вони хочуть скерувати ці гроші, ті нерідко не мають чіткого розуміння. Бувають і фантасмагоричні пропозиції.
«Одного разу маленька дівчинка сказала: «Купіть ракету, посадіть на неї 140 мільйонів руських і відправте у космос. Ми відповіли, що такої великої ракети немає. Якщо була б, я впевнений, що українці скинулися і придбали її», – згадав Сергій Притула.
Він радіє тому, що діти беруть на себе частинку відповідальності з підтримки армії, і переконаний, що з таких дітей виростуть кращі громадяни, ніж, можливо, нинішнє покоління.
Іншою темою розмови стала корупція. Коментуючи її, волонтер звернув увагу на те, як прогресує суспільство: «Раніше подібний скандал прошмигнув повз, його б зам’яли, ніхто б нічого не робив. Зараз я бачу, як ЗМІ виявляють проблему, влада на неї реагує».
Говорячи про необхідність прозорості закупівель, Притула в якості прикладу навів досвід Великої Британії.
«На один з круглих столів ми запросили військового аташе посольства і запитали в нього, який відсоток закупівль в них засекречений? В нас на той час було засекречене 92 відсотки. Він каже, що у британців максимум 10-15. Це фінансування новітніх розробок, розвідки та сил спеціальних операцій і всього, що пов’язано з ядерною безпекою. Я зараз навчаюсь в Українському католицькому університеті, і тема моєї магістерської роботи – «Реформа системи державних оборонних закупівель як передумова вступу України до НАТО». Хочу все викласти в науковій роботі і потім ходити до людей, які впливають на прийняття рішень на законодавчому рівні, для того, щоб були внесені зміни».
На думку Сергія, основний наратив, який є в українському суспільстві, це запит на справедливість. Українець хоче безвідворотного покарання усім тим людям, котрі вчинили воєнні злочини на території України. Починаючи від тих, хто давав команди, сидячи в Кремлі, і закінчуючи безпосередньо тими, хто вбивав мирне населення, гвалтував, крав, хто запускав ракети з Чорного моря, з Каспію, хто стирав з лиця землі міста і села.
«Якщо зло не буде покаране, це буде проблемою навіть не України, а всього світу, тому що світ побачить, що можна залишатися безкарними», – відмітив він.
Крім того, українець хоче покарання тим силам в середині країни, які підчас перебування у владних кабінетах маніпулювали, просували ідеї руського миру та обміну суверенітету на газ.
«Сподіваюсь, що влада не зробить помилок 2014 року, – зазначив Притула. – Вся ця потороч має сісти. Мало відправити ДБР, СБУ, інші правоохоронні органи, закрити в СІЗО. Повинна бути незалежна судова система, яка доведе все до чіткого вироку».
Відповідаючи на питання, чи є в нього нові політичні амбіції, він зазначив, що після 24 лютого 2022 року в Україні залишився один політик – Збройні сили. Навіть президента зараз сприймає не як цивільну посаду, а як головнокомандуючого. Взагалі тема політики волонтера дратує: «Я не розумію, чого підчас війни проводяться якісь соцопитування про те, що б ви робили, якби в найближчі вихідні були вибори? Це просто не налазить на голову. Хтось може сказати, коли будуть якісь вибори? Я чітко розумію, що до перемоги їх не буде».
Зайшла мова і про виклики після перемоги у війні. Гість Тетяни Трощинської занепокоєний тим, на якому фундаменті будуватиметься нова Україна.
«У нас зараз максимально об’єднане суспільство, – зазначив він. – Ми тримаємо моноліт. Наша єдність є запорукою нашого виживання, і ми кістьми лягаємо, щоб тримати цю єдність. Виклик, який буде стояти перед країною після перемоги – як зберегти цю єдність? Якщо будемо мати в голові філософію, що нас об’єднує ненависть до спільного ворога, то так воно і буде, і ми скотимось до того, що в нас було до великого вторгнення. На ненависті нічого нормального не побудуєш. Має бути якісний фундамент, на якому можна будувати нову Україну, нове суспільство людей з критичним мисленням, нульовою толерантністю до корупції і усвідомленням власної відповідальності за все, що відбувається в країні і його під’їзді. Це можна зробити тільки, якщо твоєю базою є любов».
