В серпні 2020 року Уряд перестав регулювати ціну на газ, наслідком чого мало стати формування ринкової ціни та конкуренції постачальників за споживача. «Невидима рука» ринку мала би змусити усіх знижувати ціни і таким чином боротися за клієнта. Проте тарифи виявилися для населення високими через низку причин, про які експерти скажуть сьогодні, що спровокувало хвилі протестів по всій країні. Було прийнято рішення про повернення до державного регулювання ціни на газ до кінця карантинних обмежень або до кінця опалювального сезону. Український кризовий медіа-центр ініціював публічну дискусію для того щоб з’ясувати які проблеми стоять на заваді ефективного функціонування ринку газу і як вони можуть бути вирішені.
Уряд провів моніторинг на ринку газу після того, як він був лібералізований влітку 2020 року. Виявилося, що на ринку є домінуючі гравці, які зловживають своїм становищем і домінують кожен на своєму регіональному ринку. Їхні ціни є значно вищими, ніж ціни, які можна було б вважати «бенчмарками» на українському ринку. Саме ці гравці створюють бар’єри для переходу споживачів до інших постачальників з меншою ціною, і це свідчить про те, що вони зловживають своїм становищем
«Ми ідентифікували ряд проблем, які, на жаль, існують на ринку через зловживання монопольним або домінуючим становищем з боку окремих гравців на цьому ринку. Також проблема полягає у тому, що переважна більшість українських споживачів є вразливими не тільки з точки зору енергетичної бідності і в плані того, що вони не можуть оплачувати ринкову ціну. Вони є вразливими власне до зловживань з боку домінуючих гравців, з боку маніпуляцій, відповідно, на цьому ринку, а також вони є вразливими до волатильності на цьому ринку, тобто, коли ціна стрімко і значно збільшується», – зазначив Юрій Вітренко, в.о. Міністра енергетики України.
«Я вважаю, що механізмом захисту вразливих категрій громадян є субсидії і те, що влада може зараз зробити – це завершити повністю монетизацію житлових субсидій та пільг. Особливо пільг. Вони десь на 5% монетизовані, а субсидії десь на 95%. Тобто вони не повністю в грошовій формі», – заявила Тетяна Бойко, координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм.
За словами Юрія Вітренка з метою захисту населення від зловживань постачальників газу Міністерство енергетики отримало доручення Уряду щодо введення державного регулювання цін на газ на період пандемії коронавірусу. «З одного боку, це дійсно жорстка планка у 6,99 грн., з іншого боку, Уряд нікого не змушує постачати за такою ціною. Підхід такий: якщо ви хочете, ви постачаєте за ціною 6,99 населенню, якщо не хочете – не постачаєте. Нафтогаз сам зголосився продавати за такою ціною, не дивлячись на наглядові ради і на усіх інших. Якщо хтось не хоче постачати газ по 6,99, є купа механізмів: ті споживачі переходять на постачальника «останньої надії» автоматично. Таким постачальником є Нафтогаз і він зголосився теж знизити ціну до 6,99 грн добровільно», – пояснив він.
«Хотів би зазначити, що це обмеження ціни 6,99 яке буде діяти з 1 лютого по 31 березня – це тимчасовий захід. Ми маємо надію, що це не зашкодить подальшому розвитку ринку. Що стосується реалізації газу Нафтогазом, то, розуміючи те, що в Уряду є такі механізми як гранична ціна, Нафтогаз, як законослухняна компанія, буде виконувати ті норми, які Уряд запровадив своєю постановою. Але хочу зазначити, що це лише тимчасовий захід. За цей час повноваження Антимонопольного комітету, НКРЄ, Міністерства енергетики будуть використані для того, щоб усунути або пом’якшити ті проблеми, які існують на ринку», – наголосив Олексій Хабатюк, заступник начальника департаменту енергоефективності Нафтогаз України.
Олексій Хабатюк додав, що ринок природного газу не є вільним, а є регульованим і буде залишатися таким надалі, оскільки держава встановлює правила, відіграє ключову роль, як регулятор, через НКРЕКП, що встановлює правила роботи постачальників.
«За ці два місяці і наступний період влітку і навесні ми маємо урегулювати вади ринку. Це стосується і непрозорості формування тарифів, і відсутності повного обліку, і відсутність біржових механізмів та багато інших недоліків. Ми маємо це врегулювати і, починаючи з літа, цим всім іншим має займатися Антимонопольний комітет та НКРЕКП. Тобто Кабмін та Верховна Рада не повинні вже втручатися так безпосередньо і регулювати тарифи, якщо є умови для ринку сформовані і ми врегулюємо останні недоліки ринку», – зазначив Олег Гетман, економіст, фахівець Інституту соціально-економічної трансформації.
Сергій Кібітлевський, фінансовий директор АТ «Вінницягаз», в свою чергу вважає, що для забезпечення ефективного функціонування ринку газу потрібно думати не про поділ, а про укрупнення.
«Якщо в Україні з’явиться не 40 операторів ГРМ як зараз, а 1040 дрібних операторів, то для кожного кінцевого споживача конкуренція не настане, адже розподіл газу – це природня монополія, а от хаосу буде багато. Зверніть увагу на Великобританію. Вона має один із розвинутих газових світових ринків, на всю країну працює 4 оператори ГРМ. При цьому в січні 2021 року АТ «Вінницягаз» змінило постачальника трьом з половиною тисячам клієнтів. Це, на мою думку, найкращий доказ того, що ми не втручаємося у процес», – зазначив він.
Сергій Кібітлевський зауважує щодо тиску споживачів які вирішили змінити постачальника. Він підкреслює, що зашкодити такому переходу доволі складно. Про рішення перейти оператор дізнається з платформи і має три дні аби закріпити клієнта за новим постачальником. Жодні борги не можуть стати на заваді. «Старий постачальник у межах 10 днів виписує рахунок, але клієнт уже не його і платити чи не платити впливу на це уже немає. Звичайно, інколи бувають випадки, коли намагаються зробити повірку лічильника, але не для того, щоб зупинити клієнта, а тому що клієнт насправді уникав контактів і підійшов термін чергової повірки, а клієнт вперто до цього часу не впускав у приміщення. Тому цей момент, коли він контактує з нами, використовується для цього», – розповів він.
«З приводу тарифів операторів ГРМ, на жаль, з цими усіма місцевими політичними акціями, які спровоковані ринком відкритого газу і традиційним зростанням ціни в опалювальний сезон, – це все також перекинулося на операторів ГРМ, діяльність яких повністю підпадає під державне регулювання. Оператори ГРМ встановлюють тарифи, вони подають свої економічно-обгрунтовані розрахунки і кінцеве рішення приймається незалежним регулятором. Цьому передує відповідні громадські слухання на місцях, без яких комісія не буде розглядати відповідні подані проекти. Хотів би сказати про неприпустимість подальшого тиску з боку політичних сил на регулятора в частині встановленні якихось обмежень чи верхніх меж тарифів операторів ГРМ. Оскільки це не відповідає чинному законодавству, по-друге, це здатне спровокувати системні проблеми не лише на рівні оператора ГРМ», – наголосив Денис Сенектутов, голова Асоціації газового ринку України.
«Є ще такий момент, що в Україні мабуть не має нічого більш постійного ніж тимчасове. Коли ми говоримо про цей тимчасовий захід, як пожежний захід, щоб врятувати вразливих споживачів, вочевидь постає питання: “А чи не буде спокуси, якщо ми за два місяці не можемо вирішити системні проблеми, які приводять до всіх цих питань? Чи не буде спокуси далі продовжувати робити те саме?” Важливо теж зазначити, що декілька разів йшлося саме про вразливих споживачів. Теж питання чому досі не прийнятий порядок, який визначає захист вразливих споживачів і відповідь на питання хто це такі», – сказав Богдан Серебреніков, експерт Аналітичного центру DiXi Grouр.
Богдан Серебреніков вважає, що потрібно посилити арсенал яким володіють споживачі у своєму виборі. Тому що ми бачили, що наприклад за 5 місяців минулого року близько 3% споживачів змінили постачальника, отже були комерційні пропозиції більш вигідні і вони якось могли скористатися.
Експерти зауважили, що не можна кожного разу коротким рішенням вирішити проблеми лише ціною. Непорозуміння у правилах функціонуванняринку газу призводять до того, що створюються фальшиві критерії для прийняття рішень. Міста змушені дотувати помилки у рішеннях влади і у нестиковки у методиках.
«Дуже важливо і для міст, і для тих комерційних компаній, котрі працюють на ринку, сталість правил. Якщо ми говоримо про формування ринку то ці правила мають бути незмінними, бо від них формується довіра. Формується довіра до ринку і до всіх суб’єктів, які на ньому працюють. Тоді з’являється можливість планувати, насамперед, містам свої енергетичні бюджети, планувати бізнесу свої інвестиції. Якщо цього немає то ми постійно граємося у короткострокові дії VS короткострокові стратегії, а муніципально-енергетична політика – це проєкти котрі мають тяглість до 20 років», – підсумував Святослав Павлюк, виконавчий директор Асоціації енергоефективних міст України.
«Ситуація, яка з’явилася зараз, пов’язана з тим що проблеми з роками накопичилися, роками не проводилася реформа системи теплопостачання, енергоефективність принаймні останні 2 роки заморожена. Згорнуто все що було придумано до того часу і тому маємо те, що маємо. І найгірше що можна зробити – це зараз згорнути реформи і сказати, що ми повертаємося назад і будемо робити те, що робили попередні три-чотири роки. Не зрозуміло, чи люди готові це робити, тому доведеться що і реформу не згортати, і по дорозі вирішувати ці всі проблеми», – додала Тетяна Бойко.
