Викладач Києво-Могилянської Бізнес Школи Валерій Пекар належить до тих українських інтелектуалів, чиї оцінки того, що відбувається в країні і навколо неї, цікавлять багатьох людей. У розмові з журналісткою і медіаменеджеркою Тетяною Трощинською він поділився думками з приводу різних тем, які зараз обговорюються у суспільстві, і одна з них – принципи, які має відстоювати Україна у переговорах про завершення війни.
«Нам треба говорити, що ми хочемо максимум, але ми готові зараз погодитися на мінімум. якщо цей мінімум не буде зазіхати на наші червоні лінії», – наголосив він.
Зі слів Пекаря, коли ми кажемо, що хочемо сталого миру, це означає, що ми хочемо, аби наші діти і онуки не воювали в наступних війнах. Щоб мир був надовго.
«Пам’ятаєте оце гасло «Ніколи знову», під яким Європа сформувала свою систему колективної безпеки? Вона працювала більше 70 років, і це дуже довго, а потім припинила працювати, тому що поки Європа казала «Ніколи знову», і Росії казали «Можем повторить». Тепер нам потрібно «Ніколи знову 2:0». Власне, так і називається маніфест сталого миру, який на початку 2023 року був опублікований групою українських інтелектуалів», – продовжив експерт.
Отже, перша вимога – мир має бути сталим.
«Ми розуміємо, що якщо зараз укласти якусь мирну угоду, Росія трошки набере сили оновить свої збройні оновить технології повернеться і завдасть другого жорстокішого удару України. Значить, ми повинні готуватися до цього дня, і зробити так, щоби цей удар не вдався. А те, що імперія завжди повертається, вивчає свої помилки і не робить їх другий раз, можемо подивитися на досвіді першої і другої Чеченських війн», – пояснив Валерій Пекар.
Друга вимога – мир повинен бути справедливим. На думку викладача Києво-Могилянської Бізнес Школи, це означає виплату репарацій, покарання військових злочинців.
«Знов таки ми розуміємо, що зараз може не бути справедливого миру. Ми погоджуємося на те, що є, але пам’ятаємо і маємо на увазі, що колись ми все-таки цього доб’ємося», – сказав він.
Третє – мир має бути всеосяжним. В ідеалі це значить повернення до кордонів 1991 року.
«Також розуміємо, що сьогодні цього може не статися, однак, тримаємо це в голові», – додав Пекар.
Окрему увагу він приділив так званим червоним лініям, які Україні не можна переступати.
«Це те, що пов’язано з порушенням Конституції. Наприклад, юридичне визнання того, що якісь українські території належать Росії. Ми можемо фактично визнати, що сьогодні український уряд не може їх контролювати, а контролюють російські війська. Але ми не можемо цього юридично визнавати», – підкреслив експерт.
Він переконаний, що Путін за своєю риторикою про чотири області, не вступ в НАТО і так далі ховає найголовніше, а це дві речі – «мілітаризація» і «денацифікація».
«З одного боку йдеться про скорочення збройних сил України до рівня іграшкової армії з обмеженням певних видів і кількості озброєнь. З іншого боку, під «денацифікацію» він має на увазі повернення в українській політичний та інформаційний простір російських агентів для того, щоб у разі, якщо не вдасться реалізувати воєнний сценарій, реалізувати інший. Наприклад, грузинський. Хоча зараз я би сказав, що вони готуються реалізувати щось середнє між грузинським і чеченським сценарієм. Тобто винищити тих, хто найбільш не згодний, а інших якимось чином задурити, затиснути і налякати», – зазначив Пекар.
Він вважає, що сьогодні всі сторони хочуть миру і завершення війни. Проте, Гітлер також хотів завершення Другої світової війни, але його бачення не збігалося з баченням всіх інших.
