Щоби запобігти відтоку мізків під час війни, маємо інтернаціоналізувати нашу вищу освіту – ініціатива НаУКМА

14 червня у прес-центрі Українського кризового медіа-центру відбулася прес-конференція на тему “Вища освіта під час війни: виклики, можливості”, організована Національним університетом “Києво-Могилянська академія”.

Сергій Квіт, президент НаУКМА, міністр освіти та науки України у 2014-2017 роках, у вступному слові наголосив, що наша система вищої освіти, як і вся країна, переживає надзвичайно важкі часи – маємо загиблих співробітників академічної сфери як на фронті, так і в тилу, зруйновані університети. Але попри ці надзвичайні обставини є й питання, актуальні завжди, до яких має бути завжди звернена суспільна увага. Зокрема, це – всебічна університетська автономія. Після 2014 року академічна автономія в Україні була повністю імплементована законодавчо – але на практиці над її втіленням досі треба багато працювати.

“НаУКМА і надалі буде добиватися забезпечення реформ, зафіксованих у законодавстві після Революції Гідності,” – запевнив Квіт.

Вступна кампанія цього року, зазначив президент НаУКМА, буде непередбачуваною. Незрозуміло навіть, скільки буде абітурієнтів – вони розпорошені, 10 мільйонів українців покинули місця проживання.

“Ми вирішили використати цей виклик для інтернаціоналізації нашого університету. Мова про відкриття зарубіжних кампусів за межами України. Наразі це 4-5 університетів-партнерів, де будуть наші представництва, спільні дослідницькі програми, з якими йтимуть академічні обміни та вже знайдені для цього всього джерела фінансування. Це університети Торонто, Глазго, Гіссена та Вільнюса, але ми очікуємо долучення й інших,” – поділився Квіт.

Михайло Винницький, PhD, викладач НаУКМА та УКУ, більш детально розкрив ідею, яку взялися втілювати в Могилянці.

“Якість освіти – це не лише навчальний процес, але й student experience – це можна дещо патосно перекласти як “студентське буття”. Тобто – як студент проводить 4 роки бакалаврату? Яку базу вони формують для світогляду та особистості? У Києво-Могилянській академії ми можемо дати дуже багато для освітнього процесу. Але мобільність до західних університетів може це значно доповнювати. Треба епізодичну мобільність перетворювати на щось системніше,” – пояснив Винницький. 

З іншого боку, відзначив спікер, активні академічні обміни створюють загрозу “відтоку мізків” в особах найкращих студентів, що виїжджають до інших країн. 

“Саме тому ми намагаємося зробити за допомогою партнерів, які розуміють цінність цього – посилити ідентифікацію для студентів, які далеко від нашого кампусу на Подолі. Для цього створюється фізичне місце Могилянки в Торонто чи Глазго, де будуть наші співробітники, працюватимуть наші студенти. Обміни відбуватимуться на короткий період – один семестр. Роль нашого офісу в університетах-партнерах – не лише бути якором, але й засіб притягнути ще більший інтерес до України. В соціально-гуманітарних науках до нас зараз інтерес величезний, тож в НаУКМА ми прагнемо до того, щоб стати центром українських студій”, – виклав амбітну візію Винницький.

Так, в ідеалі кожен 10-ий студент на кампусі на Подолі має бути іноземцем. Мобільність з-за кордону в Київ має стати ще однією складовою інтернаціоналізації Могилянки. Дійсно, це важко зробити під час війни, але цим буде створено фундамент на майбутнє, наголосив Винницький.

Лариса Човнюк, керівниця Відділу міжнародного співробітництва НаУКМА, яка наразі перебуває в Університеті Торонто, наголосила, що наразі саме з цією інституцією в НаУКМА “найбільш просунута співпраця”. 

“Програма обмінів Erasmus працює давно, ми зараз не придумуємо велосипед. Але важливо знайти синергію, як ми можемо допомагати іншому університету. Тож ми шукаємо можливості для комплексної інтеграції Могилянки, не зводячи все лише до студентських обмінів”, – розповіла Човнюк.

Про свій досвід участі в програмах обміну, зокрема вже і під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну, розповіли Дарія Орлова, дослідниця в Університеті Торонто та Катерина Молнар, студентка 3 курсу бакалаврської програми “Історія” НаУКМА.

На завершення Михайло Винницький наголосив, що ціллю брифінгу було зокрема й показати, що попри війну в Україні з’являються цікаві ініціативи.

“Наша мета – створення Глобальної НаУКМА. Ми залишаємо осердя на Подолі, в Києві, але й створюємо свою фізичну присутність у кращих університетах світу”, – резюмував Винницький.

Сергій Квіт підвів підсумки, зазначивши, що КМА робить дуже багато для фронту і перемоги України. 

“Світ іде до розуміння правоти України, а в нас немає сумніву у нашій перемозі. А після перемоги українська вища освіта буде на найвищому рівні,” – висловив впевненість президент НаУКМА.