7 липня в Українському кризовому медіа-центрі в рамках циклу експертних обговорень відбулося обговорення «Наступ на цифрових полях: як реформа публічного управління сприятиме повоєнному економічному диву».
Подія відбулася за ініціативи УКМЦ. Інформаційним приводом для такого обговорення стади озвучені на конференції в Лугано наміри влади зі значного (вдвічі) скорочення числа держслужбовців для бюджетного дефіциту – і заміни «аналогових» потужностей цифровими.
Ігор Коліушко, голова ГО «Центр політико-правових реформ», наголосив, що ця реформа проєктується під егідою «Нацради з відновлення України від наслідків війни», в рамках якої працюють 24 тематичних робочих групи. Але підхід до розробки цих змін, наголосив Коліушко, викликає низку питань.
«Ці експертні пропозиції, які були задекларовані, не мали реального широкого обговорення. Через таку підготовку продукт вийшов не надто якісним, хоча багато корисного в цій роботі є. Оптимізація – це скорочення, система виконавчої влади має бути «компактною». Задекларовано 12-16 міністерств – але які мають бути критерії їх утворення та сфери діяльності? Чи буде вдосконалено політику розвитку нашої країни? Кожен наш уряд живе піврічними чи річними горизонтами планування політики. Тому ми перед усіма викликами стикаємося тоді, коли вони наступають,» – обурився експерт.
Експерт наголосив, що через скорочення під маркою дефіциту фінансових ресурсів на державне управління, у кожному укрупненому міністерстві може залишитися по 100 чоловік, які не «потягнуть» виконання об’єднаних відомств.
«Загальне враження – попри те, що є намагання сформувати бачення, як влада бачить розвиток України після війни, зараз ми на початковому етапі, сформованого бачення у нас немає. Документ, представлений у Лугано, обережний та має небагато загрозливих позицій, але в більшості структурних елементів – розпливчастий, не охоплює низки питань,» – резюмував Ігор Коліушко.
Експерт також наголосив, що нам потрібна нова – європейська – бюрократична культура. І поки вона не сформувалася, деякі органи – митну чи податкову службу, ті, хто мають досвід заробляння живих грошей, потрібно перезавантажувати згори донизу. А запропонована владою програма реформ не висвітлює цих проблем. Вона кабінетна, і детально не визначає, які саме державні функції треба скоротити.
Віктор Тимощук, аналітик ГО «Центр політико-правових реформ», наголосив, що проблему реформування системи державного управління можна назвати філософською.
«У 2019 році команда, яка прийшла до влади, запозичила певні підходи від бізнес-адміністрування. Але була підірвана довіра до конкурсів, було багато звільнень, тож зараз система загальмувала. Зараз маємо новий план трансформації виконавчої влади та заключення із конференції з Лугано. Для євроінтеграції потрібно тисячі державних службовців, щоб перевести Україну на «європейські рейки» – це не лише перекласти нормативні та підзаконні акти з англійської чи французької, а грамотно їх імплементувати. Ми йдемо в Європу лише одною ногою. А принцип професійності та стабільності – ознака європейськості,» – наголосив Тимощук.
Володимир Дубровський, старший економіст CASE Ukraine, погодився з колегами, наголосивши, що найстрашніше, що є в нашій системі державного апарату – це патроналізм, неформальні зв’язки, блат, наглядачі.
«Це більше стосується тої сфери держапарату, яка має справу з економікою. Але ця проблема не характерна ні Польщі, ні Німеччині, ні Франції. Мафія обирає своїх на керівні посади та очищується від чесних працівників, які заважають їй працювати,» – узагальнив Дубровський.
